Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
1. Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом (за період із 31.09 по 04.09.2020 року)
2 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду розглянула заяву про перегляд рішень національних судів на підставі рішення ЄСПЛ у справі «Черніка проти України» (від 12 березня 2020 року, заява № 53791/11). Порушення п. 1 і підпункту «d» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатоване ЄСПЛ, полягало в тому, що засудження заявника відбулося на підставі показань відсутніх свідків, причини неявки ключових свідків на засідання суду в межах повторного розгляду не були належним чином з’ясовані, а новий склад суду не забезпечив належне розуміння показань відсутніх свідків.
Велика Палата ВС частково задовольнила вимоги заявника: скасувала постановлені щодо нього рішення апеляційного суду та Верховного Суду України і направила справу на новий апеляційний розгляд. (Постанова ВП ВС від 2 вересня 2020 року у справі № 1-331/2009, провадження № 13-37зво20)
2 вересня Касаційний цивільний суд у складі ВС розглянув справу про відшкодування моральної шкоди за позовом до управління Національної поліції та прокуратури області.
Ще у 2014 році поліція розпочала кримінальне провадження за фактом побиття позивача працівниками охоронної фірми, однак потім кілька разів закривала провадження, а суд скасовував відповідні постанови слідчих поліції. Досудове розслідування триває й досі.
Районний суд частково задовольнив позов, зменшивши суму моральної шкоди, однак апеляційний суд це рішення скасував і повністю відмовив позивачу.
КЦС ВС скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції щодо суми стягнення моральної шкоди, врахувавши, зокрема, встановлену незаконність рішень посадових осіб поліції, їх системну протиправну бездіяльність стосовно розслідування кримінальної справи та надмірну тривалість досудового розгляду. (Постанова КЦС ВС від 2 вересня 2020 року у справі № 607/8203/18, провадження № 61-5344св19)
3 вересня Касаційний кримінальний суд у складі ВС частково погодився із доводами касаційної скарги потерпілої, котра оскаржувала вирок Одеського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року щодо м’якості покарання особі, яка, як установили суди, влітку 2018 року в Одесі збила людину на пішохідному переході. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер у лікарні. (Постанова ККС ВС від 3 вересня 2020 року у справі № 523/13774/18, провадження № 51-305км20)
3 вересня Касаційний господарський суд у складі ВС розглянув справу № 924/802/18, у якій заступник прокурора Хмельницької області, керівник Кам’янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області просив витребувати земельні ділянки з незаконного володіння ТОВ «Землестандарт».
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаної вимоги. Апеляційний суд змінив мотивувальну частину рішення місцевого суду, а в іншій частині – залишив без змін, вказавши при цьому на відсутність правових підстав для представництва прокурором інтересів держави.
КГС ВС не погодився із рішенням апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд. (Постанова КГС ВС від 3 вересня 2020 року у справі № 924/802/18)
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/990992/
2. Покупець квартири не повинен сплачувати борги попередніх власників (наймачів) за житлово-комунальні послуги – КЦС ВС
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов до комунального підприємства, в якому позивачка просила зобов’язати відповідача виключити з обліку по її особовому рахунку заборгованість попередніх власників квартири.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій, навівши такі правові обґрунтування.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов’язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Тобто новий власник майна не зобов’язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов’язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник.
Також Верховний Суд вказав на безпідставність касаційної скарги в частині незастосування судами ч. 3 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», згідно з якою у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення набуття новим власником усіх обов’язків попереднього власника як співвласника.
Зазначена стаття регулює обов’язки співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. 2 цієї статті кожен із них несе зобов’язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Тлумачення наведеної норми права дає можливість дійти висновку про те, що у цьому випадку йдеться про перехід від попереднього власника до нового власника обов’язків саме як співвласника багатоквартирного будинку, передбачених законом, а не боргів попереднього власника з оплати за житлово-комунальні послуги.
Отже, чинним законодавством не передбачено обов’язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/989490/
3. Позиція ВП ВС щодо порядку вирішення питання про розподіл процесуальних витрат у кримінальному провадженні
Місцевий суд ухвалою звільнив особу від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження щодо неї закрив, а заяву потерпілого про стягнення витрат на правову допомогу залишив без розгляду.
Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок місцевого суду про необхідність залишення вказаної заяви без розгляду, оскільки у кримінальному провадженні не ухвалено обвинувального вироку, а вирішення питання про розподіл судових витрат ухвалою суду не передбачено ст. 372 КПК України. Апеляційний суд також зазначив, що таке рішення не є перешкодою для вирішення цього питання у порядку цивільного судочинства.
Розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком.
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Залишення без розгляду питання про розподіл процесуальних витрат не є істотним порушенням вимог КПК України, не впливає на вирішення питання кримінально-правової кваліфікації, доведеності винуватості, призначення покарання та не може бути єдиною підставою для скасування прийнятих судових рішень.
Водночас Велика Палата ВС зауважила, що залишення клопотання учасника провадження про розподіл процесуальних витрат без розгляду не є вирішенням судом питання про розподіл процесуальних витрат.
Потерпілий може повторно звернутися з відповідним клопотанням до суду першої інстанції з метою вирішення питання про розподіл процесуальних витрат, які мали бути вирішені судом під час прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/990107/
4. Як повторно отримати свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану
Якщо у вас викрали, ви загубили чи пошкодили свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану, для його відновлення необхідно звернутися із відповідною заявою до будь-якого відділу ДРАЦС України. Якщо ж ви перебуваєте за кордоном - звертатися варто до дипломатичного представництва чи консульської установи України.
При зверненні необхідно пред'явити оригінал паспорта чи паспортного документа.
Якщо необхідно відновити свідоцтво про народження, то, окрім вас, за документом можуть звернутися ваші батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники, представник закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, органу опіки та піклування або представник за довіреністю.
Свідоцтво про народження повторно видається батькам і усиновлювачам дитини незалежно від її віку.
Свідоцтво про смерть повторно видається другому з подружжя та близьким родичам померлого на підставі їхньої заяви та представникові органу опіки і піклування у разі виконання ним повноважень із опіки та піклування стосовно осіб, які мають право на отримання такого свідоцтва.
Повторне свідоцтво видається відділами реєстрації актів цивільного стану при особистому зверненні того самого дня за пред'явленням особою паспорта або паспортного документа, а на письмові запити громадян про видачу повторних свідоцтв відповідь надсилається протягом 15 днів.