flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Історія суду

 

Знайомтесь - Комунарський районний суд міста Запоріжжя, вулиця Європейська, буд.7.

Перший суд міста Запоріжжя, розташований в окремій будівлі. 

 Історія створення і сьогоднішній день.

 

Комунарський район міста Запоріжжя як адміністративна одиниця був утворений Указом ПВР УРСР 6 квітня 1977 з території Жовтневого району міста Запоріжжя.

 

         Першим головою суду була призначена Черниченко К.Г., яка пропрацювала на цій посаді до 1990 року. За цей же період в різні роки в суді працювали судді Шапочка Антоніна Василівна, Боедова Ганна Василівна, Мазур Василь Степанович, Гаврилов Олександр Васильович, Маслова Світлана Петрівна, Денисенко Тамара Семенівна.

           На початку 1990 року наказом начальника Управління юстиції Черниченко К.Г., Гаврилов А.С., Мазур В.С. були звільнені з посади суддів.

У квітні 1990 року Головою Комунарського районного суду призначений Герасименко Сергій Гаврилович і одночасно сформований новий колектив суддів: Крещенко Анатолій Миколайович - з Василівського районного суду Запорізької області; Пустовіт Григорій Іванович - з Жовтневого районного суду Запоріжжя; Железняк Віктор Кузьмич - з Шевченківського районного суду Запоріжжя.

Так як суд розміщувався в непридатних для відправлення правосуддя умовах, в напівпідвалі житлового будинку, а залишки нерозглянутих справ були одними з найбільших в Запорізькій області, почалася боротьба за виділення суду належних приміщень та збільшення штату чисельності суддів, належної організації роботи колективу суду.

Однак партійнорадянські органи місцевої влади на письмові звернення колективу суду про надання суду належних умов не реагували.

Після Акту проголошення незалежності України, 10 вересня 1991 Голова Верховної Ради України Кравчук Л.М. прийняв розпорядження №1539-12 «Про пріоритетну передачу будівель компартії судам».

17 вересня 1991 на конференції суддів Запорізької області було прийнято звернення до виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів, виконкомам міських, районних рад народних депутатів Запорізької області з вимогою виконати назване розпорядження і передати звільнені на території області будівлі партійних комітетів судам.

Враховуючи ігнорування цього звернення суддів органами влади, спільно з іншими судами області судді Комунарського суду зі 2 жовтня 1991 тимчасово призупинили роботу і 19 жовтня 1991 року відбулась конференція суддів Запорізької області.

У зв'язку з тим, що керівники області та міста відмовилися виконувати вищеназване розпорядження Голови Верховної Ради України, жодному суду області не надано нового приміщення, конференція суддів прийняла рішення про призупинення розгляду кримінальних і цивільних справ всіма судами області і ще раз звернулася до органів виконавчої влади з вимогою виконати вищевказане розпорядження і передати звільнені на території області будівлі партійних комітетів Запорізькому обласному суду, Жовтневому, Заводському, Комунарському, Ленінському, Орджонікідзевському, Шевченківському в місті Запоріжжі, Бердянському, Веселовскому, Вільнянського, Мелітопольському, Михайлівському, Пологівському, Приазовському, Приморському та Чернігівському народним судам в Запорізькій області, а також інвентар, оргтехніку та автотранспорт, що знаходиться в будівлях.

Конференція суддів Запорізької області вибрала Оргкомітет (тимчасову Раду страйку, наділивши її правами представляти інтереси суддів Запорізької області до скликання нової конференції), в складі голови Комунарського суду Герасименка С.Г., голови Жовтневого суду Татаринова В.І., судді обласного суду Шпоньки В .П., суддів Шевченківського суду Мульченка В.В. і Фоміна В.А.

Оргкомітет провів велику роботу по залученню уваги суспільства до проблем судів, звернувся від імені конференції до суддів інших областей України з пропозицією об'єднати свої зусилля і провести перший з'їзд суддів України на Запорізькій землі, змусити органи виконавчої влади передати судам партійні приміщення, почати в країні судово-правову реформу. Члени оргкомітету, долаючи труднощі, провели зустрічі з кандидатами в президенти України Черноволом В'ячеславом і Юхновським І.Р., міністром юстиції України Бойком В.Ф. Всесоюзна телевізійна програма «Час» на всю країну довела інформацію про страйк суддів Запорізької області.

Представники запорізьких суддів безрезультатно відвідали приймальню Верховного Ради України, а також Держтелерадіо України. Голова Запорізької обласної ради народних депутатів Дем'янів В.В. під час прийому делегації суддів у присутності Голови цивільної палати Запорізького облсуду Кучерук Є.І. використовував ненормативні вислови. Не кращим чином поводився Голова запорізького міськвиконкому Бочкарьов Ю.Г.

Основні зусилля з виконання вимог суддів були зроблені, в Запоріжжя приїхав заступник міністра юстиції України Стефанюк В.С., який повідомив, що враховуючи аналогічну ситуацію в інших регіонах, прийнято рішення провести в місті Києві Перший з'їзд суддів України. Члени оргкомітету стали також його делегатами. 15 грудня 1992 року був прийнятий Закон України «Про статус суддів України», який забороняє суддям проводити страйки, бути членами профспілок, займатися будь-якою політичною діяльністю. Цей день став професійним святом - Днем працівників суду.

В результаті так званого страйку влада була змушена надати Запорізькому обласному суду нове приміщення за адресою: пр. Леніна, 162 і Комунарському суду додаткове приміщення за адресою: вул. Малиновського, 16, почати будівництво (як виявилося мнимого) нової будівлі Комунарського суду по вул. Гаврилова, де було вирито в 1993 році котлован під фундамент.

Крім того Комунарському суду, було виділено за рахунок міських надходжень 6 одиниць технічних працівників суду, збільшено штат суддів.

Восени 1993 року рішенням Запорізької міської виконавчого комітету Комунарському суду було виділено окрему будівлю будинку побуту по вул. Малиновського, 7, і незважаючи на те, що в будівлі почалися ремонтні роботи, прокурор міста Запоріжжя Кучерук Г.Ф. вніс протест на це рішення міськради, вважаючи, що будівля краще дати приватизувати комерційній структурі.

Паралельно прокуратурою спільно з новим Головою Запорізького обласного суду «як незаконні», неодноразово скасовувалися постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за неповагу до суду керівників передбачуваних господарів (Цокатуна і пр.), які вночі зварюванням зрізали на дверях суду замки і викидали на вулицю інструменти будівельників і будівельні матеріали. Почалися прокурорські «планові» перевірки роботи суду, спроби порушити кримінальну справу, депутатські запити «за скаргами громадян», в газетах з'явилися статті Жарикова, Глезіна, які «викривають» діяльність голови Комунарського суду Герасименка С.Г. (пізніше рішенням Нікопольського суду ці публікації визнані помилковими і з авторів, зокрема з газети «Вибір», редактор Яворський, стягнуті грошові компенсації).

Рішенням Запорізької міської ради народних депутатів вищевказаний протест прокурора був відхилений і на наступний день колектив Комунарського суду буквально на своїх руках перенесли все майно суду, справи, включаючи архів, в будівлю суду по вул. Малиновського, 7. Заселення сталося за участю міліції, яка забезпечила збереження порядку. При цьому судді Герасименко С.Г., Галянчук Н.І., Грипас Ю.А, Крилова Є.В. за участю судових виконавців - демонтували обладнання будинку побуту (аверлокі, швейні машини, силове електрообладнання) і перевезли в стару будівлю суду по вул. Чумаченко, 40.

Перші роки Комунарський суд працював без будь-якого опалювального обладнання, суд не мав жодного залу судового розгляду, другий поверх являв собою практично одне приміщення без перегородок (посередині купа архівних справ). При цьому, забезпечуючи збереження справ, в суді доводилося ночувати. При потуранні за витрачанням виділених на реконструкцію суду коштів з боку Запорізького управління юстиції, без складання акта на виконані роботи, підрядники-будівельники просто кинули об'єкт недобудованим і пішли з суду. Зглянувшись, міськвиконком (Головко А.С.) виділив гроші на установку в суді опалювальних батарей і підключив систему до міськтепломережі. Систему електроживлення, підлоги, частина штукатурки, ремонт покрівлі, клітини (конвой відмовлявся привозити підсудних), відсутність меблів в залах - все це доводилося добудовувати силами голови суду.

Подолавши ці труднощі, відремонтувавши приміщення, комп'ютеризувавши діловодство, Комунарський суд став піонером по створенню прийнятних умов для відправлення правосуддя серед судів міста Запоріжжя.

 

Колектив суддів Комунарського суду в 2008 році - Ярошенко А.Г., Семікін В.В, Кухар С.В., Батрак І.В., Каракуша С.Н., Дзярук М.П., Боровікова А.І., Амброскін В.Л., Артемова Л.Г., Тютюнник М.С., Герасименко С.Г. 

 

Колектив суддів Комунарського суду в 2012 році - Тучков С.С., Піх Ю.Р., Боровікова А.І., Холод Р.С., Герасименко С.Г., Дмитрієва М.М., Михайлова А.В., Наумова І.Й., Стоматов Е.Г., Ярошенко А.Г. 

 

Всі судді Комунарського суду від початку його утворення по теперішній час:

 

 

       

Історичні фото: