Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
1. Верховний Суд опублікував черговий огляд рішень ЄСПЛ
Черговий (двадцятий п’ятий у 2020 році) огляд рішень Європейського суду з прав людини містить, зокрема, опис трьох справ проти України, що стосувалися системних порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме:
BORZYKH AND OTHERS v. UKRAINE – порушення ст. 3 (заборона катування) та п. 3 ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність);
BEVZ AND OTHERS v. UKRAINE – порушення п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд);
LAVRIK AND OTHERS v. UKRAINE – порушення п. 3 ст. 5 Конвенції.
Огляд також містить низку цікавих викладів обставин справ у рішеннях, ухвалених проти інших держав – учасниць Конвенції, зокрема щодо дотримання права на свободу вираження поглядів (ст. 10 Конвенції) стосовно блокування доступу до вебсайтів (справа VLADIMIR KHARITONOV v. RUSSIA та інші справи); притягнення до відповідальності за дифамацію (справа KOMMERSANT AND OTHERS v. RUSSIA та інші справи); зупинення, а пізніше і позбавлення заявника права на заняття адвокатською діяльністю у зв’язку із висловлюваннями стосовно функціонування правоохоронної та судової систем (BAGIROV v. AZERBAIJAN).
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/964534/
2. 26-й огляд рішень Європейського суду з прав людини. Ми на «екваторі».
Цього разу огляд містить різноманітні, важливі та складні у правовому сенсі справи, які вимагають більш детального їх описання. Тому сьогодні відносний лонгрід.
Справа FRICK v. SWITZERLAND стосується обов’язків держави щодо права на життя. ЄСПЛ визнав порушення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за обставин вчинення самогубства особою, яка тимчасово утримувалась у відділі поліції у зв’язку із вчиненням нею ДТП.
У справі CIMPERŠEK v. SLOVENIA міністр юстиції Словенії на кінцевому етапі проходження процедур для здобуття статусу судового експерта відхилив заяву особи про надання такого статусу, негативно оцінивши її критичні дописи у блозі. Судове оскарження таких дій міністра не було ефективним, оскільки суд не розглянув по суті твердження позивача, як наслідок – порушення ст. 6 Конвенції, а також порушення ст. 10 Конвенції, тобто права на свободу вираження поглядів, оскільки особа зазнала негативних наслідків через свої критичні дописи у блозі.
Доволі рідкісний випадок розгляду справи за ст. 14 Конвенції (заборона дискримінації) у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції стосувався справи POPOVIĆ AND OTHERS v. SERBIA. У ній ЄСПЛ вирішував питання про те, чи може держава встановлювати різні пільги для осіб з обмеженими можливостями залежно від причин виникнення такого стану. Іншими словами, чи можуть особи, в яких такий стан виник внаслідок участі у військових діях, мати привілейований стан порівняно з особами, в яких такий стан виник внаслідок, наприклад, ДТП. Спойлер: так, держава може це робити, і це не буде вважатися дискримінацією. ЄСПЛ загалом поважає політичний вибір законодавчого органу влади, лише якщо він не буде «явно позбавлений розумного підґрунтя». У справі заявників ЄСПЛ встановив, що вибір, зроблений національним законодавцем, не був позбавлений такого розумного підґрунтя і був підкріплений відповідними та достатніми підставами.
Що стосується України (справа DMYTRENKO AND BEZDOROZHNIY v. UKRAINE), держава продовжує нести відповідальність за порушення прав «дітей війни», що досить часто траплялися більше 10 років тому.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/967093/
3. Верховний Суд публікує огляд судової практики КГС ВС щодо забезпечення виконання зобов’язань
В огляді наведені правові позиції, які внесені до ЄДРСР за січень 2018 року – грудень 2019 року.
Серед них – правові позиції, які стосуються:
вирішення спорів, пов’язаних зі стягненням неустойки;
вирішення спорів, що виникають з договорів поруки;
вирішення спорів, що виникають з договорів гарантії;
вирішення спорів, що виникають з договорів застави, у тому числі іпотеки;
вирішення спорів, пов’язаних з такими видами забезпечення виконання зобов’язань, як притримання та завдаток;
окремих питань визначення юрисдикції спорів щодо забезпечення виконання зобов’язань.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/967332/
4. Ненарахування штрафів і пені за кредитами в період карантину: діє Закон
4 липня набрав чинності Закон № 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19», який Верховна Рада ухвалила 16 червня 2020 року.
Закон захищає позичальників від нарахування штрафів і пені за кредитами в період карантину та в 30-денний строк після його завершення.
Згідно із Законом у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Відповідні зміни внесено до Цивільного та Господарського кодексів.
5. Як встановити факт родинних відносин
Справи щодо встановлення факту родинних відносин є досить поширеними, адже з наявністю споріднення між людьми виникає багато юридичних наслідків: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо. І нерідко на заваді реалізації особистих чи майнових прав постає помилка в прізвищі чи імені людини в свідоцтві про народження чи паспорті, або втрата документу. Тоді факт родинних відносин доводиться встановлювати через суд.
Куди треба звертатися для встановлення факту родинних відносин?
Розгляд справи про встановлення факту родинних відносин здійснюється районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом за місцем проживання фізичної особи - заявника в порядку окремого провадження та за участю заінтересованих осіб.
Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту родинних відносин визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду (частина друга статті 316 ЦПК). При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Однією з обов'язкових умов розгляду справ про встановлення факту родинних відносин є необхідність, щоб цей факт беззаперечно породжував певні юридичні наслідки для заявника в майбутньому (реалізація права на спадкування, отримання компенсацій, призначення пенсії по втраті годувальника, тощо). Інакше кажучи, вищевказаний факт повинен містити конкретно визначену мету його встановлення.
Хто може подавати заяву?
Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:
- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки, крім випадку, коли заявник усунений від права на спадкування;
- особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника або інші компенсації чи передбачені чинним законодавством пільги і яким органи Пенсійного фонду України або інші установи чи організації, до яких безпосередньо звернувся громадянин, відмовили в їх призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;
- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;
- прокурор з урахуванням положень статей 56, 57 ЦПК та статті 23 Закону «Про прокуратуру», у тому числі у випадках, якщо особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Що має бути в заяві?
Заява про встановлення факту родинних відносин повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 ЦПК.
У заяві обов'язково повинно бути зазначено:
- який факт заявник просить встановити та з якою метою;
- причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт (довідка органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість відновлення втрачених документів, виправлення помилки, неможливість внесення змін і доповнень);
- докази, що підтверджують викладені в заяві обставини та наявність цього факту (наприклад, листи та вітальні листівки, сімейні фотографії, ордери на жиле приміщення, виписки з домових книг, акти, анкети та інші документи, які містять відомості про родинні відносини осіб, пояснення свідків).
Чи може суд відмовити у відкритті провадження у справі?
Так. Підставою для відмови судді у відкритті провадження у справі є наявність спору про право. Якщо такий спір про право буде виявлений вже під час розгляду справи, то суддя залишає таку заяву без розгляду.
Це, перш за все, пов'язано з тим, що в порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право. Оскільки метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту. Факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення і безспірний характер. Тому якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, то такий спір вирішується в порядку позовного провадження.
Наприклад, для розгляду в порядку окремого провадження не може бути прийнята заява про встановлення факту родинних відносин, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити в подальшому своє право на житлове приміщення або на обмін приміщення, у випадку наявності інших спадкоємців у справі та спору між ними тощо.
Чи треба потім, після встановлення судом факту родинних відносин, міняти документи?
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами. Це рішення є тільки підставою для одержання цих документів.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/196679_yak-vstanoviti-fakt-rodinnikh-vdnosin
_03_03.png)
