Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
23 липня 2020 р. слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя розглянув клопотання слідчого Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно чоловіка, який підозрюється у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України, а саме спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень.
Обставини цієї події широко висвітлювались у пресі.
У судовому засіданні прокурор та слідчий наполягали на застосуванні до підозрюваного Т. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказували на те, що Т., перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, а також на ймовірний ризик впливу на свідків та можливість вчинення іншого кримінального правопорушення для забезпечення злочинного заробітку.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого.
Захисник висловив думку, що дана підозра є необґрунтованою, а ризики на які вказує сторона обвинувачення відсутні.
Підозрюваний вказав, що свою вину визнає частково та пояснив, що він не переховувався від органів досудового слідства, а самостійно прийшов до слідчого у райвідділ, де йому було повідомлено про підозру. Просив суд обрати більш м’який запобіжний захід, пояснюючи це тим, що він офіційно працює і має бажання допомагати потерпілому у лікуванні, однак перебуваючи під вартою він не зможе цього зробити.
За наслідком судового засідання слідчим суддею було встановлено наявність ризику переховування підозрюваного Т. від слідства та ризику впливу на потерпілого і свідків у кримінальному провадженні, а тому суд задовольнив клопотання слідчого.
До підозрюваного Т. застосовано найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів включно з можливістю внесення застави.
Визначаючи розмір застави суд врахував вимоги частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України та той факт, що підозрюваний Т. має стійки соціальні зв’язки (одружений), постійне місце проживання та офіційно працевлаштований, і за місцем проживання і за місцем роботи характеризується позитивно, виявив бажання фінансово допомагати потерпілому у лікуванні, тому, з урахуванням майнового стану підозрюваного, суд визначив за можливе застосувати заставу у розмірі 43 940 грн.
У разі внесення застави і звільнення з-під варти на підозрюваного згідно ухвали суду покладено низку процесуальних обов’язків.
Через поширення хибної інформації стосовно звільнення підозрюваного з-під варти шляхом застосування до нього застави, звертаємо увагу громадян на те, що відповідно до порядку, встановленого кримінальним процесуальним законодавством (частина третя статті 183 Кримінального процесуального кодексу України), слідчий суддя, суд при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом.
Тобто визначення розміру застави у даній категорії злочинів є обов’язком слідчого судді, а тому слідчий суддя не вправі не визначати розмір застави.
При цьому, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого. Частина четверта статті 182 Кримінального процесуального кодексу України прямо зазначає, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, обвинуваченого, і жодним чином вказана норма не вимагає, щоб розмір застави був співмірним з розміром завданої ним шкоди або предметом злочину.
Межі розміру застави зазначені в частині п'ятій статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, — від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (43 940 –175 760 грн. станом на 1 липня 2020 року). Злочин, передбачений частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, а тому розмір застави має визначатися у вказаних межах. Тобто, під час обрання судом підозрюваному Т. запобіжного заходу, було застосовано розмір застави у межах встановлених законодавством в сумі 43 940 грн.
Таким чином, обрання застави як альтернативи запобіжного заходу у виді тримання під вартою детально регламентовано законодавством і не може бути підґрунтям для маніпулювання громадською думкою та введенням в оману громадян.
Прес-служба
Комунарського районного суду м. Запоріжжя
_03_03.png)
