Суд роз’яснив, які документи слід пред’явити одинокій матері для отримання додаткової відпустки

До суду звернулась громадянка з позовом до сільської ради про стягнення невиплаченої компенсації соціальної відпустки як матері, яка виховує дитину без батька, відшкодування середнього заробітку за час затримки виплат та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначала, що є матір'ю, яка виховує дитину без батька та має право на щорічну додаткову оплачувану відпустку, передбачену ст. 19 Закону України «Про відпустки». Проте при звільненні з роботи відповідач відмовив у виплаті компенсації за всі невикористані дні такої відпустки.

Сільська рада заперечувала, оскільки позивач надавала бухгалтерські послуги за трудовими угодами, які були укладені на час проведення конкурсу на заміщення вакантної посади головного бухгалтера, тому права на компенсацію невикористаної відпустки не має. А також зазначала, що при укладенні трудової угоди позивач не надала документів на підтвердження права на отримання соціальної відпустки.

Суд першої інстанції встановив, що до звільнення позивач не надавала документів, що підтверджують її сімейний стан та відсутність участі батька у вихованні дитини, а з заявою про виплату компенсації за невикористану соціальну відпустку звернулась вже після звільнення та проведення повного розрахунку, тоді ж надала й копію свідоцтва про розірвання шлюбу. Також суд не взяв до уваги довідку про те, що батько не приймає участі у вихованні дитини, оскільки вказана довідка підписана секретарем директора школи замість директора.

Апеляційний суд визнав підтвердженим факт самостійного виховання позивачем дитини без батька на час трудових правовідносин сторін.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки» одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі) надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Суд апеляційної інстанції роз’яснив, що право на додаткову відпустку мають такі одинокі матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена).

Апеляційний суд зазначив, що оскільки чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред'явити жінці, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки, одним із документів для підтвердження того, що батько не бере участі у вихованні дитини, можуть бути: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини, ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів, тощо.

Крім того, підтвердженням відсутності участі батька у вихованні дитини може бути акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, а також довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

Отже, розлучена жінка, яка дійсно виховує сама дитину (без батька), для отримання додаткової соціальної відпустки має надати копію свідоцтва про народження дитини, копію свідоцтва про розірвання шлюбу та документ, який підтверджував би те, що батько не бере участі у вихованні дитини.

Апеляційний суд зауважив, що матеріалами справи підтверджено, що позивач проживає вдвох із сином, в декларації, особовій картці та автобіографії позивача вказано, що вона не одружена. А суд першої інстанції не звернув уваги на пояснення самого директора школи, який не спростовував дані, зазначені у довідці.

Апеляційний суд стягнув з сільської ради понад 50000 грн. середнього заробітку за час затримки повного розрахунку з позивачем.

З рішенням апеляційного суду погодився і ВССУ, який відхилив касаційну скаргу сільської ради (ухвала від 01.11.2017 у справі № 658/4102/14-ц).

Джерело: Українське право