НАЙГОЛОВНІШЕ ЗА ТИЖДЕНЬ

Верховний Суд приступає до розгляду касаційних скарг

Верховний Суд оприлюднив дати розгляду перших справ касаційними судами.

Касаційний кримінальний суд ще 22 грудня минулого року розпочав розгляд клопотань про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а касаційний адміністративний суд 8 січня 2018 року вже розглянув апеляційну виборчу скаргу.

При цьому Касаційний господарський суд та Касаційний цивільний суд розглянуть перші касаційні скарги 16 січня, а от Касаційний кримінальний - 23 січня.

При цьому на сайті Верховного Суду у переліку справ, призначених до розгляду, на сьогодні міститься інформація про розгляд 36 справ суддями Касаційного цивільного суду 16 січня.

Станом на 5 січня до суду вже надійшло понад 10 тис. справ, а до 15 січня ще очікують передачі 72 тис. справ від вищих спеціалізованих судів, які припинили свою діяльність.

Змінився перелік обставин, що обтяжують вчинення злочину

12 січня набули чинності зміни до статті 67 Кримінального кодексу України щодо обставин, які обтяжують покарання. Відповідні зміни внесено Законом № 2227-VIII "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами".

Зокрема, перелік обставин доповнено новим пунктом. Так, відтепер вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, вважається обтяжувальною обставиною при призначенні покарання.

Також обтяжувальною обставиною тепер визнається вчинення злочину на ґрунті статевої приналежності та вчинення злочину щодо особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення злочину у присутності дитини.

Внесено зміни до ГПК щодо спрощеного провадження

7 січня набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу, внесені Законом № 2234-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів".

Зміни внесено до деяких статей ГПК України, які переважно стосуються порядку розгляду справ у спрощеному провадженні.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Отже, спрощене позовне провадження може проводитися без судового засідання, у зв’язку з цим встановлено 30-денний строк з дня відкриття провадження для розгляду справи по суті в порядку такого провадження.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Отже, встановлено строк для проведення процесуальних дій під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у випадку якщо судове засідання не проводиться.

Окрім того, змінено момент початку розгляду справ у суді апеляційної інстанції - розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через 15 днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Черговий з’їзд суддів відбудеться у березні

У газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" опубліковано оголошення про скликання ХV чергового з’їзду суддів України.

З'їзд відбудеться 5-7 березня 2018 року у Міжнародному центрі профспілок України (колишній Жовтневий палац) за адресою: Київ, Алея Героїв Небесної Сотні, 1.

На з'їзді суддів планують обрати двох членів Вищої ради правосуддя, одного члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та членів Ради суддів.

Крім того, попередньо заплановано винести на обговорення ХV чергового з’їзду суддів України питання про стан здійснення правосуддя в умовах судової реформи, зокрема:

звіти Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів;

інформацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про її діяльність;

інформацію Голови Державної судової адміністрації України про її діяльність, зокрема - щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності органів судової влади.

Нагадаємо, що у Вищій раді правосуддя та Вищій кваліфікаційній комісії суддів вже оголосили про початок прийому документів від кандидатів для обрання з’їздом суддів України.

Уряд затвердив перенесення робочих днів у 2018 році

Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження про перенесення робочих днів у 2018 році.

Для працівників підприємств, установ та організацій, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя), уряд вирішив для святкування у 2018 році:

8 березня – Міжнародного жіночого дня п’ятницю 9 березня перенести на суботу 3 березня;

1 травня – Дня праці понеділок 30 квітня перенести на суботу 5 травня;

28 червня – Дня Конституції України п’ятницю 29 червня перенести на суботу 23 червня;

25 грудня – Різдва Христового понеділок 24 грудня перенести на суботу 22 грудня;

у 2019 році 1 січня – Нового року понеділок 31 грудня перенести на суботу 29 грудня.

Перенесення робочих днів не стосується органів Пенсійного фонду, Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», Державної казначейської служби та банківських установ.

Розпорядження уряду щодо перенесення робочих днів завжди має рекомендаційний характер. Тому остаточне рішення про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, згідно з Кодексом законів про працю, приймає власник або уповноважений ним орган (керівник) підприємства шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа.

Міносвіти та Мін’юст узгодили концепцію розвитку юридичної освіти

Представники МОН та Мін’юсту дійшли згоди щодо найбільш дискусійних питань Концепції розвитку юридичної освіти, напрацювання якої розпочалося ще у 2016 році.

У Концепції з’явилося поняття «правничих професій», умовно поділених на регульовані та нерегульовані. До перших належатимуть судді, прокурори, адвокати й нотаріуси, підготовка яких має бути максимально якісною.

Передбачається, що молоді люди, які мають намір працювати в цій професії, складатимуть єдиний кваліфікаційний іспит як після закінчення ВНЗ, так і перед вступом. Наприклад, майбутній адвокат повинен успішно закінчити навчання у наскрізній (інтегрованій) магістратурі, скласти Єдиний кваліфікаційний іспит (ЄКІ) та додатково мати певний досвід роботи. І тільки після цього він отримає право складати спеціальний кваліфікаційний іспит на здобуття права займатися адвокатською діяльністю. Приблизно той же складний шлях чекає і на тих, хто планує стати суддею, прокурором або нотаріусом. Саме через чіткість та жорсткість процедури допуску ці правничі професії отримали назву регульованих.

Новим явищем для України стане наскрізна, або інтегрована магістратура – підхід, котрий успішно застосовують при підготовці фахівців окремих правничих професій в європейських країнах, зокрема у Швеції та Польщі. Навчання у наскрізній магістратурі, якій передуватиме дворічне навчання на молодшого бакалавра та іспит у вигляді тестування, триватиме три з половиною роки. По закінченню цього терміну студент складатиме Єдиний кваліфікаційний іспит - своєрідний “квиток” до можливості подальшого розвитку в галузі однієї з регульованих правничих професій. При цьому у наскрізній магістратурі планується встановити лише очну форму навчання.

Водночас для нерегульованих професій, наприклад у сфері торгового чи корпоративного права, Концепцією передбачена більш ліберальна модель отримання юридичної освіти. Студенти таких юридичних спеціальностей зможуть навчатися заочно або ж після чотирьох років навчання та складання іспиту зупинитися на рівні «бакалавра права».

Одним із важливих напрямків роботи також стане створення чітких професійних стандартів для кожної правничої професії, зміст котрих відображатимуть і академічні стандарти правничих університетів.

Верховний Суд, юридична освіта, ГПК, ККУ