ВСУ визначив умови виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало особисто одному з подружжя

ВСУ переглядав справу за позовом особи про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна, визначення місця проживання дитини.

Позивач зазначала, що у шлюбі з відповідачем за спільні кошти придбали квартиру, право власності на яку зареєстрували за матір’ю відповідача. Згодом мати її чоловіка подарувала йому цю квартиру. Позивач вказувала, що внаслідок проведення ремонту квартири збільшилась її вартість, а тому просила визнати цю квартиру спільною сумісною власністю подружжя та здійснити її поділ по 1/2 частині за кожним у порядку статті 70 Сімейного кодексу України.

Суди розглядали цю справу неодноразово. Районний суд задовольнив позовні вимоги в частині визначення місця проживання дитини. А у задоволенні позовних вимог у частині визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ відмовив. Суд першої інстанції виходив з того, що доказів щодо придбання сторонами спірної квартири за спільні кошти позивач не надала

Апеляційний суд рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасував та ухвалив нове рішення, яким визнав квартиру спільною сумісною власністю подружжя та здійснив поділ майна в рівних частках. Суд апеляційної інстанції зазначив, що вартість спірної квартири істотно збільшилась саме в результаті здійснених за час шлюбу поліпшень, проведення переобладнання та ремонтних робіт, а не внаслідок тенденцій загального подорожчання об'єктів нерухомості, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 62 СК України. Апеляційний суд вважав, що застосовуються правила статті 70 СК України, яка не передбачає можливості збільшення частки одного з подружжя у майні на тій підставі, що до складу спільного майна ввійшло первісне майно, яке істотно поліпшилось за час шлюбу (як це вказує суд першої інстанції). Тобто поділ спільного майна подружжя повинен здійснюватися за загальними правилами, а саме порівну (або в нерівних частках, якщо для цього існують передбачені частинами другою, третьою статті 70 СК України підстави).

ВССУ скасував рішення апеляційного суду в частині визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділу, а рішення суду першої інстанції залишив в силі.

ВСУ направив справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, оскільки суд касаційної інстанції установивши, що вартість спірної квартири істотно збільшилась унаслідок здійснених за час шлюбу поліпшень, проведення переобладнання та ремонтних робіт, не зробив висновків щодо застосування статті 62 цього Кодексу до спірних правовідносин.

ВСУ роз’яснив, що стаття 57 Сімейного кодексу України визначає правила віднесення майна до об’єктів особистої приватної власності одного з подружжя, тоді як стаття 62 цього Кодексу встановлює спеціальні умови, з настанням яких об’єкти особистої приватної власності одного з подружжя можуть бути визнані об’єктами спільної сумісної власності подружжя.

Для застосування встановлених статтею 62 СК України правил збільшення вартості майна повинне відбуватись внаслідок спільних затрат подружжя, незалежно від інших чинників (зокрема, тенденцій загального подорожчання конкретного майна), при цьому суттєвою ознакою має бути істотне збільшення вартості майна як об’єкта, його якісних характеристик. 

Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з’ясуванню шляхом порівняння на час вирішення спору вартості об’єкта до та після поліпшення. При цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, а також визначену на час розгляду справи вартість ремонтних робіт не можна вважати тим єдиним чинником, що безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об’єкта.

Крім того, у правовому висновку ВСУ зазначив, що суд має враховувати, що частка в такому майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін, у тому числі за рахунок майна, набутого одним з подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбання (набуття) майна. Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних коштів, особисті приватні кошти однієї зі сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю (постанова ВСУ від 08.11.2017 у справі № 6-1447цс17).

Джерело: Українське право