Зміни до Законодавства

19 грудня 2024 року набрали чинності Закони № 4120-IX «Про внесення зміни до статті 77 Кримінального кодексу України щодо застосування конфіскації майна в разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням» та №4081-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення виконання покарання у виді штрафу та громадських робіт».

Законом № 4120-IX стаття 77 КК України доповнюється частиною другою, де передбачається можливість застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням внаслідок засудження на підставі угоди про визнання винуватості за корупційне правопорушення або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією.

Законом №4081-IX вносяться зміни до Кримінально-виконавчого кодексу шляхом його доповнення новою статтею 13-1, в якій передбачено, що засуджені до покарань у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт та звільнені від відбування покарання з випробуванням оплачують витрати, пов'язані з виконанням судового рішення. Максимальний розмір витрат, пов'язаних з виконанням судового рішення, не може перевищувати 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Крім того, документом передбачено:

• поєднання повноважень уповноваженого органу з питань пробації та державної виконавчої служби. Зокрема, залучення органів державної виконавчої служби для примусового стягнення штрафу у випадку його несплати засудженим та ініціювання заміни штрафу іншим видом покарання лише у разі, якщо стягнути штраф неможливо у зв'язку з відсутністю майна та коштів у боржника;
• збільшення щоденного виконання громадських робіт до восьми годин, що дасть можливість засудженим швидше відбути це покарання. При цьому встановлювати графік щоденного виходу на роботу засудженого повинен буде власник підприємства, установи, організації спільно із засудженим з урахуванням часу роботи (навчання) засудженого на основній роботі;
• внесення зміни до Закону «Про пробацію» в частині доповнення переліку покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, на які поширюється пробація, покаранням у виді штрафу.

  Порівняльна таблиця

  в редакції до 19.12.2024 року		в редакції з 19.12.2024 року
  Зміни до Кримінального кодексу України
  		Стаття 77. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням  Доповнено частиною другою такого змісту: У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо корупційного кримінального правопорушення, кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією, може бути також призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна за умови його узгодження сторонами угоди".
  Зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України
  Стаття 12. Органи державної виконавчої служби  Органи державної виконавчої служби виконують покарання у виді конфіскації майна у випадках та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України.		Стаття 12. Органи державної виконавчої служби Органи державної виконавчої служби виконують покарання у виді конфіскації майна та штрафу у випадках та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України.
  відсутня		доповнено статтею 13-1 такого змісту: "Стаття 13-1. Оплата витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення 1. Засуджені до покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських чи виправних робіт, пробаційного нагляду та звільнені від відбування покарання з випробуванням оплачують витрати, пов’язані з виконанням судового рішення. Від оплати витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, звільняються неповнолітні, особи з інвалідністю першої або другої групи, особи, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, особи віком понад шістдесят років, які не працюють та не отримують пенсію. У разі скасування судового рішення оплата витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, не здійснюється, а раніше оплачені витрати підлягають поверненню. Максимальний розмір витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, не може перевищувати 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому прийнято відповідне судове рішення. Розмір та види витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, а також порядок їх оплати встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації. 2. У разі несплати засудженим витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, уповноважений орган з питань пробації не пізніше ніж за один робочий день до зняття засудженого з обліку виносить постанову про стягнення таких витрат, яка є виконавчим документом, підлягає оформленню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та пред’являється до примусового виконання у порядку, визначеному законодавством. У разі оскарження такої постанови в судовому порядку постанова про стягнення витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, пред’являється до примусового виконання після набрання судовим рішенням законної сили";
  Стаття 26. Порядок виконання покарання у виді штрафу 1. Засуджений зобов’язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату штрафу. 2. У разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов’язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату відповідної частини штрафу. 3. У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону. 4. У разі несплати засудженим чергового платежу у випадку призначення штрафу з розстрочкою виплати суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу за поданням уповноваженого органу з питань пробації замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.		Стаття 26. Порядок виконання покарання у виді штрафу 1. Засуджений зобов’язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату штрафу. 2. У разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов’язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату відповідної частини штрафу. 3.Уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених до покарання у виді штрафу; викликає засуджених для з’ясування причин щодо несплати ними штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, або несплати ними чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати у строк виплати чергового платежу; звертається до органів державної податкової служби з метою отримання інформації про джерела доходів засудженого; вживає першочергових заходів для виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; вживає заходів з припинення порушень судових рішень. 4. У разі якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу. 5. У разі несплати штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, або якщо судом було відмовлено у задоволенні подання про розстрочку виплати штрафу, або у разі несплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати у строк виплати чергового платежу уповноважений орган з питань пробації через один місяць після закінчення строку сплати штрафу або чергового платежу звертається до суду із заявою про видачу виконавчого листа. Виконавчий лист, виданий судом, надсилається уповноваженим органом з питань пробації до органу державної виконавчої служби для стягнення штрафу в порядку, визначеному законом. 6. У разі повернення органом державної виконавчої служби виконавчого листа у зв’язку з неможливістю стягнення штрафу уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до частини п’ятої статті 53 Кримінального кодексу України.
  Стаття 36. Порядок виконання покарання у виді громадських робіт 1. Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засудженого. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. 2. Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою відповідно до вимог цього Кодексу.   3. Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації. 4. Судове рішення приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили або звернення його до виконання. 5. Уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених до покарання у виді громадських робіт; роз’яснює засудженим порядок та умови відбування покарання; погоджує з органами місцевого самоврядування перелік об’єктів, на яких засуджені відбувають покарання у виді громадських робіт; здійснює контроль за додержанням засудженими порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт; здійснює контроль за додержанням судового рішення власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем роботи засудженого; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; веде сумарний облік відпрацьованого засудженим часу; вживає першочергових заходів з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме.		Стаття 36. Порядок виконання покарання у виді громадських робіт 1. Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засудженого або в межах міста чи області, в яких він проживає. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Перелік об’єктів, на яких засуджені відбувають громадські роботи, визначає уповноважений орган з питань пробації за погодженням з органами місцевого самоврядування. До переліку таких об’єктів можуть бути включені підприємства, установи, організації будь-якої форми власності, крім приватної. 2. Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою відповідно до вимог цього Кодексу. 3. Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації. 4. Судове рішення приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили або звернення його до виконання. 5. Уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених до покарання у виді громадських робіт; роз’яснює засудженим порядок та умови відбування покарання; (абзац 4 виключено) здійснює контроль за додержанням засудженими порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт; здійснює контроль за додержанням судового рішення власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем роботи засудженого; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; веде сумарний облік відпрацьованого засудженим часу; вживає першочергових заходів з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме.
  Стаття 38. Обчислення строку покарання у виді громадських робіт 1. Строк покарання у виді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких засуджений працював за визначеним місцем роботи. 2. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день, але не менше двадцяти п'яти годин на місяць.		Стаття 38. Обчислення строку покарання у виді громадських робіт 1. Строк покарання у виді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких засуджений працював за визначеним місцем роботи. 2. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а за заявою засудженого - до восьми годин на день, але не менше сорока годин на місяць, а неповнолітніми - не більше двох годин на день, але не менше двадцяти п’яти годин на місяць. Графік виходу на роботу засудженого встановлюється власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем відбування громадських робіт з урахуванням часу роботи (навчання) засудженого на основній роботі (навчанні) та режиму роботи підприємства, установи, організації за місцем відбування громадських робіт.
  Зміни до Закону України "Про пробацію"
  8) суб’єкти пробації - засуджені, щодо яких за рішенням суду та відповідно до закону застосовуються наглядові, соціально-виховні заходи, та обвинувачені, щодо яких органом пробації готується досудова доповідь.		Стаття 2. Визначення термінів П. 8 ч. 1 ст. 2 викладено в новій редакції: «8) суб’єкти пробації - засуджені, щодо яких за рішенням суду та відповідно до закону застосовуються наглядові, соціально-виховні заходи, засуджені до покарання у виді штрафу та обвинувачені, щодо яких органом пробації готується досудова доповідь.»
  Стаття 7. Підстави для застосування пробації 1. Під час вирішення питання про застосування до особи пробації суд бере до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення та соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого або засудженого, яку готує персонал органу пробації або адміністрація установи виконання покарань. 2. Підставою для застосування пробації є: письмовий запит суду до органу пробації про надання досудової доповіді щодо обвинуваченого; обвинувальний вирок суду, яким особу засуджено до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду; обвинувальний вирок суду, яким особу засуджено до позбавлення волі на певний строк; обвинувальний вирок суду, яким особу засуджено до обмеження волі; обвинувальний вирок суду, яким особу звільнено від відбування покарання з випробуванням; ухвала суду про заміну покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк покаранням у виді пробаційного нагляду, громадських робіт або виправних робіт; ухвала суду про звільнення від відбування покарання вагітної жінки або жінки, яка має дитину віком до трьох років; акт про помилування, яким засудженому замінено покарання або невідбуту частину покарання покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт.		Стаття 7. Підстави для застосування пробації 1.Під час вирішення питання про застосування до особи пробації суд бере до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення та соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого або засудженого, яку готує персонал органу пробації або адміністрація установи виконання покарань. 2. Підставою для застосування пробації є: письмовий запит суду до органу пробації про надання досудової доповіді щодо обвинуваченого; обвинувальний вирок суду, яким особу засуджено до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, штрафу, пробаційного нагляду; обвинувальний вирок суду, яким особу засуджено до позбавлення волі на певний строк; обвинувальний вирок суду, яким особу засуджено до обмеження волі; обвинувальний вирок суду, яким особу звільнено від відбування покарання з випробуванням; ухвала суду про заміну покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк покаранням у виді пробаційного нагляду, громадських робіт або виправних робіт; ухвала суду про звільнення від відбування покарання вагітної жінки або жінки, яка має дитину віком до трьох років; акт про помилування, яким засудженому замінено покарання або невідбуту частину покарання покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт.
  Стаття 13. Соціально-виховна робота 4. Соціально-виховну роботу проводить персонал органу пробації з усіма категоріями суб’єктів пробації, крім осіб, стосовно яких готується досудова доповідь, та засуджених до обмеження волі, які направляються для відбування покарання до виправних центрів.		Стаття 13. Соціально-виховна робота  Частину 4  викладено в такій редакції: «4. Соціально-виховну роботу проводить персонал органу пробації з усіма категоріями суб’єктів пробації, крім осіб, стосовно яких готується досудова доповідь, засуджених до покарання у виді штрафу та засуджених до обмеження волі, які направляються для відбування покарання до виправних центрів.»
  Стаття 14. Суб’єкти пробації 1. Суб’єктами пробації є: обвинувачені, стосовно яких органом пробації готується досудова доповідь; особи, засуджені до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду; особи, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, пробаційного нагляду; особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням; звільнені від відбування покарання вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років; особи, засуджені до обмеження волі, які направляються для відбування покарання до виправних центрів; особи, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, стосовно яких вживаються заходи з підготовки їх до звільнення		Стаття 14. Суб’єкти пробації 1. Суб’єктами пробації є: обвинувачені, стосовно яких органом пробації готується досудова доповідь; особи, засуджені до покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду; особи, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, пробаційного нагляду; особи, яким покарання у виді штрафу замінено покаранням у виді громадських або виправних робіт; особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням; звільнені від відбування покарання вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років; особи, засуджені до обмеження волі, які направляються для відбування покарання до виправних центрів; особи, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, стосовно яких вживаються заходи з підготовки їх до звільнення.
  Стаття 18. Орган пробації 1. Орган пробації у межах своїх повноважень організовує: забезпечення суду досудовими доповідями про обвинувачених; здійснення нагляду за засудженими; виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду; реалізацію пробаційних програм стосовно осіб, засуджених до пробаційного нагляду, звільнених від відбування покарання з випробуванням; соціально-виховну роботу із засудженими; підготовку до звільнення засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі на певний строк.		Стаття 18. Орган пробації 1.Орган пробації у межах своїх повноважень організовує: забезпечення суду досудовими доповідями про обвинувачених; здійснення нагляду за засудженими; виконання покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду; реалізацію пробаційних програм стосовно осіб, засуджених до пробаційного нагляду, звільнених від відбування покарання з випробуванням; соціально-виховну роботу із засудженими; підготовку до звільнення засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі на певний строк.
  		Стаття 19. Правовий статус персоналу органу пробації 2. Під час здійснення нагляду персонал органу пробації має право:  доповнено абз. 5 такого змісту: «виносити постанову про стягнення із засудженого витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, яка є виконавчим документом».
  Зміни до Закону України "Про виконавче провадження"
  		Стаття 15. Сторони виконавчого провадження  після абз. 1 доповнено новим абзацом такого змісту: "За рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, якими призначено покарання у виді штрафу, стягувачем є уповноважений орган з питань пробації".