Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебувало кримінальне провадження за фактом продажу батьками свого малолітнього сина.
Дії обвинувачених органом досудового слідства кваліфіковано за частиною третьою статті 149 Кримінального кодексу України (торгівля людьми).
Суд визнав винуватою у скоєнні цього злочину 32-річну матір дитини призначивши їй покарання у виді 9 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Водночас суд виправдав батька дитини - обвинуваченого Р., за частиною третьою статті 149 Кримінального кодексу України, у зв’язку з недоведеністю, що вказаний злочин вчинений ним.
Суд визнав доведеним, що обвинувачена, 22 липня 2017 року, не маючи бажання виховувати, піклуватись та забезпечувати свого сина – Дениса, 2015 р.н. познайомилась з громадянкою Ч. та запропонувала їй придбати дитину за 5 000 доларів США.
Громадянка Ч. усвідомивши, що обвинувачена дійсно готова вчинити торгівлю своєю дитиною, повідомила про це правоохоронні органи, надала згоду приймати участь в контролі за вчиненням даного злочину та повідомила обвинуваченій Г. згоду на купівлю дитини.
31 липня 2017 року, обвинувачена Г. разом зі своїми дітьми Денисом, 2015 р.н. та Микитою 2007 р.н., сіли до автомобілю в якому вже знаходилась громадянка Ч. та реалізуючи свій злочинний безповоротно передала останній свого молодшого сина та свідоцтво про його народження, за що отримала грошову винагороду в сумі 5 000 доларів США.
У подальшому, отримані гроші обвинувачена сховала в одязі свого старшого сина Микити та вийшла з ним з автомобіля, після чого була затримана працівниками поліції.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена пояснила, що вину у вчиненні злочину, вона визнає частково, так як вважає свої дії шахрайством, оскільки у неї була єдина мета – бажання заволодіти грошима громадянки Ч. Після передачі дитини, вона хотіла звернутися до поліції із заявою про викрадення сина, щоб викрити Ч. як особу, яка скоїла злочин.
Незважаючи на показання обвинуваченої Г., суд за сукупністю досліджених доказів, дійшов висновку про доведеність вини жінки у вчиненні нею інкримінованого кримінального правопорушення.
Враховуючи особистість обвинуваченої, конкретні обставини кримінального провадження, факт відсутності обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, суд вирішив, що виправлення та перевиховування останньої можливо лише в умовах ізоляції її від суспільства – в місцях позбавлення волі.
Органом досудового розслідування батьку дитини – громадянину Р., також було пред’явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною третьою статті 149 Кримінального кодексу України з підстав того, що він повністю підтримував наміри обвинуваченої Г., однак суд визнав чоловіка невинуватим і виправдав за відсутністю в його діях складу злочину.
Так, суд дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, прийшов до переконання, що прокурор не довів вину обвинуваченого в інкримінованому злочині, оскільки в матеріалах справи не міститься жодного доказу, які б підтверджували, що між чоловіком та обвинуваченою Г. була домовленість, щодо продажу їх спільної дитини.
Низка доказів, наданих стороною обвинувачення у судовому засіданні, колегією суддів була визнана недопустимими у зв’язку з порушенням слідчим вимог Кримінального процесуального кодексу України щодо відкриття матеріалів кримінального провадження, а також процесу збору доказів.
Станом на 03.06.2019 року вирок не набрав законної сили і може бути оскаржений до апеляційної інстанції.
З текстом вироку можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 333/5560/17.
Прес-служба
Комунарського районного суду м. Запоріжжя
_03_03.png)
