Обов’язок суду застосувати норми Закону України «Про амністію у 2016 році» при наявності для цього підстав та заяви обвинуваченого

01.12.2017 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя  ухвалено вирок відносно мешканки м. Запоріжжя, яка 02.07.2017 року, керуючи автомобілем «Шевроле Авео», на регульованому світлофором пішохідному переходу, розташованому по вул. Новокузнецькій у м. Запоріжжі (в районі зупинки громадського транспорту «Ромакс») скоїла наїзд на велосипедиста. В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.

Під час судового розгляду обвинувачена повністю визнала свою вину, розкаялася та просила суд застосувати до неї вимоги Закону України «Про амністію у 2016 році», враховуючи, що на її утриманні знаходиться неповнолітня дитина, 2008 року народження.

Суд кваліфікував дії обвинуваченої за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Враховуючи обставини кримінального провадження, у тому числі, що злочин є тяжким, вчинений з необережності, позитивну характеристику обвинуваченої, факт матеріальної допомоги потерпілому під час проходження ним лікування у медичному закладі, суд визнав обвинувачену винною та призначив їй покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, звільнивши цього від відбування покарання на підставі п «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році». Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим не заявлявся.

04.12.2017 року Комунарським судом м. Запоріжжя ухвалено вирок відносно неповнолітнього (17-річного) мешканця м. Запоріжжя, який 26.08.2017 року на технічному майданчику будівлі ТЦ «Сільпо» по вул. Новокузнецька у м. Запоріжжі, керуючи автомобілем «ВАЗ 2101» передньою частиною скоїв наїзд на малолітнього (3-річного) пішохода, спричинивши останньому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я.

В ході судового засідання обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі та надав клопотання про застосування до нього вимог Закону України «Про амністію у 2016 році».

Дослідивши обставини кримінального провадження, суд визнав винним обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, призначив йому покарання у вигляді арешту строком 40 діб, звільнивши обвинуваченого цього покарання на підставі п. «а» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», так як останній був неповнолітнім на момент скоєння злочину.

Після ухвалення вказаних вироків у ЗМІ були опубліковані статті з наступними назвами: «Суд отпустил водителя, проехавшего на «красный» и сбившего велосипедиста» та «Студент, сбивший 3-летнего малыша, отделался малой кровью».

Суд отпустил водителя, проехавшего на "красный" и сбившего велосипедиста

 ДТП на остановке "Ромакс" произошло 2 июля 2017 в Коммунарском районе.

Женщина-водитель "Шевроле" проехала на "красный свет" и сбила мужчину на велосипеде. Последний получил тяжелейшие травмы: переломы головы сразу в нескольких местах, открытую черепно-мозговую травму и перелом позвоночника.

Обвиняемая раскаялась на суде и сообщила, что у нее на иждивении находится несовершеннолетняя дочь, поэтому просит строго не наказывать.

Коммунарский райсуд признал ее виновной по ст. 286 УК Украины, однако, согласно Закону Украины "Про амнистию в 2016 году", помиловал. Отметим, в деле в Едином реестре судебных решений не сказано ни слова о возмещении убытков потерпевшей стороне.

Студент, сбивший 3-летнего малыша, отделался малой кровью

17-летнего студента 4-го курса Запорожского металлургического колледжа на днях судили за ДТП, в котором пострадал маленький ребенок.

Напомним, авария произошла 26 августа 2017 на Песках на парковке "Сильпо" (бывший "Амстор") по ул. Новокузнецкой. Компания молодых людей по очереди катались на "Жигулях". Как раз в тот момент, когда за рулем оказался обвиняемый, под машину попал 3-летний малыш. Ребенок гулял вместе с родителями неподалеку и несмотря на крики отца остановиться побежал прямо под авто. "Жигули" протащили малыша около 10 метров. Подбежавший отец поднял машину и вытащил застрявшего сына. 

Согласно медэкспертизе, у ребенка диагностировали сотрясение головного мозга, рану затылка, большую ссадину спины.

Студент признал свою вину и отметил, что не имел достаточных навыков вождения и водительских прав.

Коммунарский райсуд признал его виновным по ст. 286 УК Украины и назначил наказание в виде 40 суток ареста, однако тут же амнистировал согласно Закона "Об амнистии в 2016 году". 

Ми з повагою відносимся до журналістської діяльності, яка є дуже важливою в контексті передачі інформації від суддівської спільноти до суспільства, а особливо,  до тих журналістів, які об’єктивно та справедливо намагаються освітити діяльність судової системи під час проведення в Україні судової реформи.

Водночас, в даному випадку, на нашу думку, назви зазначених статей не повною мірою відображають повноту, законність та правильність рішень, прийнятих суддями Комунарського районного суду м. Запоріжжя у вказаних кримінальних провадженнях.

Тому, вважаємо за необхідне роз’яснити підстави для винесення таких рішень.

Закон України «Про амністію у 2016 році» набув чинності 07.09.2017 року. Норми цього закону судді системно застосовують з вимогами Кримінального кодексу України та Закону України «Про застосування амністії в Україні».

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Згідно ст.13 Закону України «Про амністію у 2016 році» дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Статтею 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено, що питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Відповідно до п.п. «а» та «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачається звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України:

а) які на момент вчинення злочину були неповнолітніми;

в) не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Таким чином, аналіз вказаних нормативних актів свідчить про те, що суд за наявності клопотання обвинуваченого про застосування до нього вимог Закону України «Про амністію у 2016 році» зобов’язаний, а не має право:

• розглянути це клопотання;
• при встановленні відповідних підстав (доведення вини обвинуваченого; якщо обвинувачений є суб’єктом Закону України «Про амністію у 2016 році» та не входить до переліку осіб, до яких не застосовується амністія) ухвалити вирок, яким визнати винуватим обвинуваченого, призначити йому покарання та звільнити від відбування цього покарання, тобто застосувати положення Закону України «Про амністію у 2016 році».

Крім того, визнання або невизнання обвинуваченим своєї вини та наявність чи відсутність цивільного позову у кримінальному провадженні, факт невідшкодування завданої шкоди обвинуваченим не впливає на рішення судді про звільнення особи від призначеного покарання відповідно до вимог Закону України «Про амністію у 2016 році», так як це не є обов’язковою умовою, яку передбачив законодавець у вказаних вище нормативних актах.

Отже, в даному випадку судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя були зобов’язані, а не мали право застосовувати положення Закону України «Про амністію у 2016 році» відповідно до чинного законодавства

Прес-службою Комунарського районного суду м. Запоріжжя ще раз хотілось би наголосити, що ми відкриті для спілкування зі ЗМІ та надання додаткової, роз’яснювальної  інформації по конкретних справах у відповідних межах. Для дієвої комунікації зі ЗМІ у нашому суді визначені суддя-спікер та прес-секретар, інформацію про контакти яких Ви можете отримати з нашого сайту.

Прес-служба Комунарського районного суду м. Запоріжжя