Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
УЗАГАЛЬНЕННЯ
практики щодо розгляду клопотань про застосування заходів кримінального провадження
До того часу, доки буде існувати саме право, буде залишатись необхідність у застосуванні державного примусу як одного з його невід’ємних ознак, одного з засобів забезпечення виконання його приписів. Примус – необхідна складова будь-якої соціальної організації та якісна характеристика будь-якої влади. Справа не в тому, що застосування кожної правової норми обов’язково пов’язане з застосуванням примусу, а в тому, що сам факт його існування, можливість застосування примусу до осіб, які не бажають приводити у відповідність свої вчинки з вимогами правових норм, стимулює відмову від їх порушення.
П.С. Елькінд
ВСТУП
В ідеалі усі норми кримінального процесуального закону повинні сумлінно й неухильно виконуватися усіма учасниками кримінального провадження. Втім, авторитету звичайної регламентованості в кримінальному процесуальному законі положень, в яких відбивається належна поведінка учасників кримінального провадження виявляється недостатньо для забезпечення такої поведінки в реальному житті. Підозрювані, обвинувачені, іноді й інші учасники кримінального провадження можуть заважати розслідуванню кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, потерпілих, ухилятися від явки до органів слідства та суду тощо. За таких умов для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства законодавством передбачається більший рівень обмежень прав деяких учасників, чим і забезпечується їх належна поведінка в ході кримінального провадження. Такий рівень обмеження прав втілюється в життя через застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжних заходів.
Загальні положення Кримінального процесуального кодексу України про те, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні знайшли свій розвиток і у положеннях КПК, які регламентують порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Такі заходи забезпечення кримінального провадження, як судовий виклик, привід, накладення грошового стягнення, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, відсторонення від посади, тимчасовий доступ до речей та документів, тимчасове вилучення майна, арешт майна, а також запобіжні заходи можуть бути застосовані виключно на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Враховуючи, що узагальнення судової практики має істотне значення для забезпечення однакового застосування норм законів України, та для досягнення завдань кримінального провадження, з урахуванням необхідності дотримання та належної реалізації прав усіх учасників кримінального провадження в межах цього узагальнення проаналізовано статистику розгляду слідчими суддями клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Всі запобіжні заходи обираються виключно судом (слідчим суддею).
Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
При цьому слідчим суддям та суду слід враховувати, що обов’язок доведення існування зазначених обставин КПК покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.
Тлумачення обґрунтованої підозри
Застосування практики Європейського суду з прав людини для тлумачення поняття “обґрунтована підозра”.
Обґрунтована підозра:
· наявність фактів або інформації, які б могли переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин;
· всі аргументи повинні бути не абстрактними, а підтверджуватися фактичними даними;
· докази повинні бути достатніми;
· рішення суду повинно бути мотивоване.
Процесуальні вимоги
§ Копія клопотання про застосування запобіжних заходів та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу надається підозрюваному не пізніше ніж за 3 години до початку розгляду клопотання.
§ Розгляд клопотання здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника (виняток: обрання тримання під вартою, коли особа оголошена в міжнародний розшук).
§ Захист має право досліджувати докази, документи, показання, які є в матеріалах, та надавати свої докази, а також заявляти клопотання про виклик та допит свідків.
Зобов’язання сторони обвинувачення
Для застосування запобіжного заходу стороною обвинувачення обов'язково мають бути доведені 3 обставини:
•Наявність обґрунтованої підозри;
•Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, на які вказує сторона обвинувачення;
•Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.
Вимоги до ухвали про застосування запобіжних заходів
В ухвалі суду, серед іншого, повинні бути зазначені:
· Обставини, які свідчать про існування ризиків;
· Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам;
· Посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.
· В ухвалі суду повинен бути зазначений період, на який застосовується запобіжний захід.
· Апеляційному оскарженню підлягає ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та тримання під вартою.
· Слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, при внесенні якого тримання під вартою буде змінено на заставу.
· Строк тримання під вартою не може перевищувати 60 днів, сукупний строк не може бути більшим 6 місяців (щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості) або 12 місяців (щодо тяжких або особливо тяжких злочинів).
Суб’єкти ініціювання застосування заходів кримінального провадження
|
Що |
Хто |
Де в КПК |
|||
|
|
|
ст.134 КПК |
|||
|
|
|
ч.2 ст.140 КПК |
|||
|
|
|
ч.2 ст.144 |
|||
|
|
|
ст.160 |
|||
|
|
|
|
Особливості застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід (ст.133-143 КПК)
|
Хто |
|
||
|
Кого |
|
||
|
Для чого |
|
||
|
Спосіб |
|
||
|
Заходи реагування |
|
Накладення грошового стягнення (ст.144-147 КПК України)
|
За що |
На кого |
Ким |
||||
|
|
|
|
||||
|
|
|
||||
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
Відсторонення від посади (ст.ст.154-158 КПК)
Мета:
- Припинення кримінального правопорушення;
- Припинення або запобігання знищенню чи підробці речей/документів;
- Вплив на учасників кримінального провадження;
- Перешкода встановленню суті в провадженні;
Відстороненню підлягає особа:
- Службова особа (коментар ст. 364КК);
- Злочин вчинений середній-особливо тяжкий;
- Правоохоронником не залежно від тяжкості злочину;
- Відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується ним же на підставі клопотання прокурора.
- Відсторонення судді від посади здійснюється ВККС України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України.
- Зміст клопотання має відповідати ч.2 ст.160 КПК
- Перелік речей та документів, щодо яких може бути наданий тимчасовий доступ є невизначеним (необмеженим), крім речей і документів, до яких заборонено доступ (ст.161 КПК)
- Доступ до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю мають особливий порядок (ст.162 КПК)
- Сторони та учасники розгляду клопотання про ТДРД
- Зміст ухвали про ТДРД (ст.164 КПК), її виконання (ст.165 КПК) та оскарження
|
|||
|
|||
|
|||
 |
Застава (ст.182 КПК України)
- Розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу.
- Розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного чи обвинуваченого.
- Розмір застави:
· для невеликої та середньої тяжкості злочинів – від 1 до 20 мін. зарплат;
· для тяжких злочинів – від 20 до 80 мін. зарплат;
· для особливо тяжких злочинів – від 80 до 300 мін. зарплат.
- Розмір застави може бути більшим за максимально можливий тільки щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого чи особливо тяжкого злочину, якщо суд встановить, що такий розмір не здатен забезпечити виконання особою покладених на неї обов’язків.
- Відсутня прив'язка розміру застави до розміру шкоди, завданої злочином.
Домашній арешт (ст.181 КПК України)
- Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
- Домашній арешт може застосовуватися тільки, якщо особа підозрюється у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі.
- Працівники органів внутрішніх справ мають право (без будь-яких обмежень) з’являтися в житло особи, яка перебуває під домашнім арештом, вимагати надати усні чи письмові пояснення, використовувати електронні засоби контролю.
Тримання під вартою (ст.183 КПК України)
- застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може бути застосовано;
- застосовується до виключного переліку осіб;
- слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, при внесенні якого тримання під вартою буде змінено на заставу;
- строк тримання під вартою не може перевищувати 60 днів, сукупний строк не може бути більшим 6 місяців (щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості) або 12 місяців (щодо тяжких або особливо тяжких злочинів);
- в ухвалі суду повинна бути зазначена дата закінчення дії тримання під вартою.
Нормативно-правове регулювання клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження:
1. Положення щодо застосування запобіжних заходів визначені у главі 13 КПК України.
2. Пленум Верховного Суду України у постанові від 25 квітня 2003 р. № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 10 від 11 червня 2004 р. та № 15 від 24 жовтня 2008 р.; далі — постанова Пленуму № 4) надав судам роз’яснення щодо вирішення справ цієї категорії.
3. Постанова Пленуму ВССУ від 07.02.2014р. «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження».
4. Постанова КМУ від 11.01.2012 р. №15 «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу».
На рівні міжнародно-правових актів приділяється значна увага захисту таких цінностей, як свобода та недоторканність особи. Цілий комплекс важливих гарантій їх дотримання прямо закріплено у загальних актах, міжнародних пактах, конвенціях та договорах:
– Загальній декларації прав людини і громадянина (1948 p.);
– Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (1966 p.);
– Кодексі поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку (1979 p.);
– Основних принципах застосування сили та вогнепальної зброї посадовими особами з підтримання правопорядку (1990 p.);
– Керівних засадах, що стосуються ролі осіб, які здійснюють судове переслідування (1990 p.);
– Мінімальних стандартних правилах ООН поводження з в’язнями (1955 р.);
– Декларації про захист усіх осіб від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання (1975 p.);
– Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання (1984 p.);
– Зводі принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув’язненню в будь-якій формі (1988 p.);
– Мінімальних стандартних правилах ООН щодо заходів, не пов’язаних із тюремним ув’язненням («Токійські правила»; 1990 р.);
– Основних принципах поводження із в’язнями (1990 p.);
– Мінімальних стандартних правилах ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила»; 1985 р.);
– Конвенції про права дитини (1989 p.);
– Правилах ООН, що стосуються захисту неповнолітніх, позбавлених волі (1990 p.);
– Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 p.; далі — Конвенція);
– Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи (65)11 від 9 квітня 1965 р. «Взяття під варту»;
– Рекомендації R (80) 11 від 27 червня 1980 р. «Про взяття під варту до суду»;
– Європейській Конвенції про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (1987 p.);
– Паризькій хартії для нової Європи (1990 p.)
Стосовно визначення територіальної підсудності розгляду клопотань про забезпечення заходів кримінального провадження.
У зв'язку із надходженням до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) листа Голови ради суддів загальних судів від 18.09.2013 № 9рсзс-673/13 (вх. № 1415/0/1-13 від 23.09.2013) щодо надання роз'яснень положень ч. 2 ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) стосовно визначення територіальної підсудності розгляду клопотань про забезпечення заходів кримінального провадження, ВССУ повідомляє наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове р озслідування.
Відсутність у КПК чіткого визначення поняття «місце розташування органу досудового розслідування» призводить до того, що правоохоронні органи, які складаються зі структурних підрозділів, фактично розташованих в межах територіальної юрисдикції різних судів, допускають вільне трактування цього поняття та на власний розсуд визначають суд, до якого вносять клопотання про забезпечення заходів кримінального провадження.
Така практика призвела до надходження численних апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, винесених за наслідками розгляду таких клопотань, з підстав порушення, на думку заявників, правил підсудності.
З метою дотримання законності, забезпечення, обгрунтованості судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, запобігання зловживанням та усунення неоднаковості застосування кримінального процесуального закону вважаємо за доцільне звернути увагу суддів на необхідність неухильного дотримання норм КПК при розгляді цієї категорії справ.
Так, відповідно до статті 38 КПК органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань.
Разом із тим на відміну від КПК 1960 р. чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих відповідних правоохоронних органів, а відповідні державні установи.
Враховуючи викладене, а також на підставі системного аналізу зазначених норм КПК можна зробити висновок, що органом досудового розслідування є не слідчий підрозділ, а відповідний орган внутрішніх справ, безпеки чи прокуратури, до складу якого входить цей слідчий підрозділ.
Отже, фактичне місцезнаходження структурного підрозділу не є визначальним фактором для вирішення питання щодо місця розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки територіальна підсудність повинна визначатись не за фактичним місцем розташування слідчого підрозділу, а за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
За результатами розгляду клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя вправі постановити ухвалу про: 1) задоволення клопотання; 2) відмову у задоволенні клопотання; 3) повернення його для усунення недоліків, якщо клопотання подано слідчому судді без додержання вимог, визначених відповідною нормою КПК. Зокрема, прокурору повертається клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом та про відсторонення від посади, якщо воно подано без додержання вимог ст. ст. 150 та 155 КПК відповідно (ч. 3 ст. 151, ч. 2 ст. 156 КПК), прокурору чи цивільному позивачу, якщо клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК (ч. 3 ст. 172 КПК).
За клопотанням прокурора слідчий суддя відповідно до строку досудового розслідування може продовжити застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема відсторонення від посади, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом та запобіжні заходи. Останні, зокрема, можуть бути продовжені у межах строку досудового розслідування до шести місяців — у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості та до 12 місяців — щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.
Практика Європейського суду
При обранні запобіжного заходу повинні бути забезпечені «основоположні гарантії процедури, яка застосовується у випадках, пов’язаних з позбавленням волі»:
- вимагається проведення усного слухання;
- судове провадження має бути змагальним і завжди забезпечувати принцип рівності сторін - прокурора та особи, яка тримається під вартою (така особа повинна мати доступ до матеріалів слідства, які є необхідними для оцінки законності її тримання під вартою, повинна мати можливість особисто прокоментувати доводи органів прокуратури, тощо);
- особі має бути забезпечено можливість реалізації права на захист.
Статистичні данні.
Статистика розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, які знаходились в провадження суду у 2013 - 2014 роках
У даному аналізі досліджено стан розгляду Комунарським районним судом м.Запоріжжя клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження за 2014 рік, а також проведено порівняння із розглядом справ зазначеної категорії у 2013 році.
Порівняння стану розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження у 2013 року та у 2014 року
|
Заходи забезпечення кримінального провадження |
2013 рік |
2014 рік |
|
виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід
|
4 |
4 |
|
накладення грошового стягнення
|
0 |
0 |
|
тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
|
1 |
0 |
|
відсторонення від посади |
0 |
0 |
|
тимчасовий доступ до речей і документів
|
279 |
275 |
|
тимчасове вилучення майна
|
0 |
0 |
|
арешт майна
|
18 |
17 |
|
затримання особи
|
13 |
7 |
|
особисте зобов’язання
|
132 |
98 |
|
особиста порука
|
1 |
2 |
|
застава
|
0 |
0 |
|
домашній арешт
|
24 |
76 |
|
тримання під вартою
|
78 |
81 |
|
Всього розглянуто |
550 |
560 |
У 2013 року в провадженні Комунарського районного суду розглянуто 550 клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, з них:
|
Заходи забезпечення кримінального провадження |
Всього розглянуто клопотань |
Задоволено |
Відмовлено |
Клопотання повернуто |
|
виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід
|
4 |
3 |
1 |
0 |
|
накладення грошового стягнення
|
0 |
0 |
0 |
0 |
|
тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
|
1 |
1 |
0 |
0 |
|
відсторонення від посади |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
тимчасовий доступ до речей і документів
|
279 |
246 |
32 |
1 |
|
тимчасове вилучення майна
|
0 |
0 |
0 |
0 |
|
арешт майна
|
18 |
14 |
1 |
3 |
|
затримання особи
|
13 |
13 |
0 |
0 |
|
особисте зобов’язання
|
132 |
128 |
4 |
0 |
|
особиста порука
|
1 |
1 |
0 |
0 |
|
застава
|
0 |
0 |
0 |
0 |
|
домашній арешт
|
24 |
22 |
2 |
0 |
|
тримання під вартою
|
78 |
60 |
18 |
0 |
У 2014 року в провадженні Комунарського районного суду розглянуто 560 клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, з них:
|
Заходи забезпечення кримінального провадження |
Всього розглянуто клопотань |
Задоволено |
Відмовлено |
Залишено без розгляду |
Клопотання повернуто |
|
виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід
|
4 |
3 |
1 |
0 |
0 |
|
накладення грошового стягнення
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
відсторонення від посади |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
тимчасовий доступ до речей і документів
|
275 |
247 |
28 |
0 |
0 |
|
тимчасове вилучення майна
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
арешт майна
|
17 |
14 |
2 |
0 |
1 |
|
затримання особи
|
7 |
4 |
2 |
1 |
0 |
|
особисте зобов’язання
|
98 |
95 |
3 |
0 |
0 |
|
особиста порука
|
2 |
2 |
0 |
0 |
0 |
|
застава
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
домашній арешт
|
76 |
68 |
8 |
0 |
0 |
|
тримання під вартою
|
81 |
62 |
18 |
0 |
1 |
Висновок: з аналізу вищезазначених показників можна зробити висновок, що у 2014 році спостерігається збільшення показників розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У даному аналізі проаналізовано стан розгляду Комунарським районним судом м.Запоріжжя клопотань про застосування заходів забезпечення за 2013/2014 роки, згідно річних статистичних звітів.
Статистика розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження суддями Комунарського районного суду м. Запоріжжя за 2013 /2014 роки.
|
|
Всього розглянуто клопотань |
Задоволено |
Відмовлено |
Залишено без розгляду |
Клопотання повернуто |
|
Боровікова А.І. |
39/55 |
35/54 |
4/1 |
0/0 |
0/0 |
|
Герасименко С.Г. |
12/21 |
12/20 |
0/1 |
0/0 |
0/0 |
|
Дмитрієва М.М. |
33/47 |
27/36 |
6/11 |
0/0 |
0/0 |
|
Кулик В.Б. |
24/39 |
17/33 |
7/6 |
0/0 |
0/0 |
|
Михайлова А.В. |
38/32 |
33/28 |
5/4 |
0/0 |
0/0 |
|
Наумова І.Й. |
37/4 |
33/4 |
3/0 |
0/0 |
1/0 |
|
Піх Ю.Р. |
56/79 |
48/75 |
6/4 |
0/0 |
2/0 |
|
Стоматов Е.Г. |
116/106 |
105/95 |
11/11 |
0/0 |
0/0 |
|
Тучков С.С. |
114/68 |
103/52 |
11/14 |
0/1 |
0/1 |
|
Холод Р.С. |
47/79 |
43/68 |
3/10 |
0/0 |
1/1 |
|
Ярошенко А.Г. |
33/30 |
31/30 |
2/0 |
0/0 |
0/0 |
Якість розгляду суддями клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження у 2014 році
|
|
Всього оскаржено |
Без змін |
Змінено |
Скасовано |
Скарга повернута апелянту |
|
Боровікова А.І. |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Герасименко С.Г. |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Дмитрієва М.М. |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Кулик В.Б. |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
Михайлова А.В. |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Наумова І.Й. |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Піх Ю.Р. |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Стоматов Е.Г. |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Тучков С.С. |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Холод Р.С. |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
Ярошенко А.Г. |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
ВСЬОГО |
2 |
2 |
0 |
0 |
0 |
Висновок: стосовно якості розгляду суддями Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, то необхідно зазначити, що в 2014 році було оскаржено 2 ухвали слідчих суддів про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які Апеляційним судом Запорізької області були залишені без змін.
Проблемні питання та шляхи їх вирішення (Узагальнення Апеляційного суду Запорізької області судової практики вирішення слідчими суддями питань, пов’язаних із заходами забезпечення кримінального провадження за період з 21.11.2012 по 01.08.2013 року)
Слідчі судді вказують на наступні проблемні питання, що виникали при розгляді клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження:
- в ч.2 ст. 167 КПК зазначений перелік категорій майна, яке може бути тимчасово вилучено. У ч.2 ст. 168 КПК України зазначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку. Однак під час обшуку може бути вилучене майно, яке не підпадає під перелік категорій, які зазначені в ч.2 ст. 167 КПК України (наприклад речі, які на собі зберегли сліди злочину чи інші речові докази, або речі, які необхідні для проведення експертиз), ці випадки законодавчо не врегульовані; є необхідність у розширенні переліку категорій майна передбаченого в ч.2 ст. 167 КПК України, що можуть бути тимчасово вилучені;
- є вимога закону , а саме ч.1 ст. 172 КПК України, за якою клопотання про арешт має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження до суду, а за ч.6 ст. 173 слідчий суддя має постановити ухвалу не пізніше сімдесяти двох годин із дня надходження до суду клопотання. Таким чином, на організацію розгляду (реєстрацію клопотання, електронний розподіл справи, передачу справи судді, повідомлення заінтересованих осіб, інші заходи) і розгляд клопотання по суті надається два дні і на перебування в нарадчій кімнаті судді надається одна доба. Доцільніше було сформулювати, що клопотання має бути розглянуто слідчим суддею і винесено ухвалу не пізніше семи десяти двох годин з дня надходження клопотання до суду, що дало б змогу слідчому судді більш раціонально використати наданий час для прийняття рішення по суті;
- під час застосування ст. 163 КПК для суддів є незрозумілим строк, протягом якого повинно бути розглянути клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів;
- мають місце випадки, коли на момент розгляду клопотання кримінальне провадження закрито, слідчі судді залишають клопотання без розгляду, хоча КПК залишення клопотань про забезпечення заходів кримінального провадження без розгляду не передбачено. Згідно КПК, за результатами розгляду клопотання може бути постановлена ухвала або про задоволення, або про відмову в задоволенні клопотання. На думку слідчих суддів, у випадках, коли відпали підстави для розгляду клопотання, наприклад кримінальне провадження закрито, або слідчий чи прокурор, які звернулися з клопотанням, не підтримують його і прохають залишити без розгляду, не має необхідності розглядати клопотання по суті. Тому до норми КПК необхідно внести доповнення про можливість в даних випадках слідчому судді залишити клопотання без розгляду, або закрити провадження;
- в КПК не визначено, чи повинен брати участь у розгляді клопотання той самий слідчий, який звернувся з клопотанням до слідчого судді та той самий прокурор, з яким погоджене клопотання, чи можлива участь у судовому засіданні іншого слідчого та іншого прокурора;
- на думку суддів, в КПК необхідно визначити процесуальний статус особи, в якої перебувають речі та документи; процесуальний статус юридичної особі;
- для суддів є незрозумілим, чи вправі суд розглядати клопотання поданні оперативно-розшуковим підрозділом про тимчасовий доступ до речей та документів та чи мають робітники такого підрозділу право звернутися до слідчого судді з таким клопотанням;
- доповнити ст.184 КПК змістом, який би зобов’язував слідчого, прокурора(у випадках, передбачених КПК) визначати розмір застави та його обґрунтування;
- чинним КПК не врегульовано, яким чином сторона, яка звернулася із клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів, повинна доводити наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів;
- які процесуальні дії повинен вчинити слідчий суддя якщо органи досудового розслідування звернулися до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з порушенням строку затримання підозрюваного;
- які процесуальні дії повинен вчинити слідчий суддя, якщо клопотання про продовження строків тримання під вартою подано з порушенням строку, передбаченого ст. 199 КПК; якщо на момент подання клопотання або його розгляду в суді закінчився строк дії попередньої ухвали;
- які процесуальні дії повинен вчинити слідчий суддя, якщо у судовому засіданні при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний заявив клопотання про залучення безоплатного захисника, участь якого не може бути забезпечена судом негайно під час розгляду даного клопотання, а строк затримання особи закінчується і захисник не зможе вчасно прибути в судове засідання;
- пропонується внести зміни в п. 2 ч. 1 ст. 395 КПК України – апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається через суд першої інстанції за місцем роботи суді, який постановив судове рішення.
ВИСНОВКИ:
Результати узагальнення судової практики свідчать, що при вирішенні питань, пов’язаних із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження, слідчими суддями Комунарського районного суду м. Запоріжжя враховуються як загальні вимоги, які стосуються таких заходів, так і спеціальні вимоги щодо окремих їх різновидів, закріплені у КПК. Також розглядаючи клопотання про застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження, слідчі судді звертають увагу на те, що відповідні клопотання мають не лише за формою і складовими відповідати вимогам закону, але й бути належним чином обґрунтованими. Тому порушень норм процесуального права при розгляді суддями Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотань про застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження, Апеляційним судом Запорізької області при перегляді рішень та ухвал по даній категорії справ виявлено не було.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.І. Боровікова
_03_03.png)
