flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Аналіз злочинів проти громадської безпеки, громадського порядку та моралі за 2014 рік

  АНАЛІЗ

розгляду кримінальних справ «Злочинів проти громадської безпеки, громадського порядку та моралі» за 2014 рік
Відповідно до Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 р. (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911–р) протидія злочинності і, зокрема, злочинам проти громадського порядку та моральності розглядається в теперішній час як один з пріоритетних напрямків внутрішньої політики України, спрямованої на захист прав, свобод і законних інтересів людини.
Як відомо Кримінальний кодекс України (далі – КК) 2001 року встановив відповідальність за злочини проти громадського порядку та моральності в окремому ХII розділі. Позитивним моментом стало і прийняття Верховною Радою України низки таких нормативних актів: Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 р., Закону України вiд 10 липня 2003 р. «Про поховання та похоронну справу», Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 р., Закону України «Про охорону археологічної спадщини» від 18 березня 2004 р., Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 р. та ін., які в основному регламентували суспільні відносини, що виникають у цій сфері.
Пленум Верховного Суду України також намагався в своїх постановах роз’яснити спірні питання застосування кримінально–правових норм про відповідальність за злочини проти громадського порядку та моральності. Зокрема, слід згадати ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» від 16 квітня 2004 р. № 5, «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність» від 27 лютого 2004 р. № 2, «Про судову практику у справах про хуліганство» від 22 грудня 2006 р. № 10.
Злочини проти громадського порядку і моральності передбачені 12 розділом Особливої частини кримінального кодексу України (ст.ст. 293-304 КК України), злочини проти громадської безпеки 9 розділом Особливої частини кримінального закону України (ст.ст. 255-270-1 КК України).
 Мета проведення зазначеного аналізу – вивчення судової практики розгляду кримінальних справ, пов’язаних із розглядом проваджень категорій злочинів проти громадської безпеки, громадського порядку та моралі, виявлення складних і спірних питань, що виникають у суддів.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ, ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛІ
 
Злочини проти громадської безпеки є загальнонебезпечними ді­яннями, що порушують загальну безпеку, ставлячи ряд цінностей, передусім життя та здоров'я невизначеного кола осіб, під загрозу заподіяння їм істотної шкоди.
Об'єктом цих злочинів є громадська безпека — стан захище­ності суспільства — таких його цінностей, як життя та здоров'я лю­дей, власності, довкілля, нормальної діяльності підприємств, уста­нов та організацій від загальнонебезпечних посягань.
Предметом багатьох злочинів проти громадської безпеки є зброя, боєприпаси, вибухові речовини, вибухові пристрої, радіоак­тивні матеріали та інші предмети, що становлять підвищену небез­пеку для оточення.
Об'єктивна сторона злочинів проти громадської безпеки поля­гає у суспільне небезпечному, протиправному діянні (дії або безді­яльності), що порушує громадську (загальну) безпеку і створює за­гальну небезпеку для життя людей чи заподіяння істотної шкоди здоров'ю і/або власності, довкіллю, нормальній діяльності підпри­ємств, установ та організацій.
Більшість злочинів проти громадської безпеки відносяться до злочинів з формальним складом і можуть бути вчинені лише шляхом дії, а злочини з матеріальним складом (статті 264, 267 і 270) вчиняються як шляхом дії, так і бездіяльності. Засобами вчинення багатьох злочинів проти громадської безпеки є або можуть бути предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.
Суб'єктивна сторона багатьох цих злочинів — прямий умисел або змішана форма вини, що передбачає умисел щодо діяння (на­приклад, щодо порушення певних правил) і необережність щодо на­слідку (наприклад, до загибелі людей).
Суб'єкт злочинів проти громадської безпеки, як правило, — будь-яка особа, а за деякі злочини, наприклад, терористичний акт — особа, яка досягла 14-ти років.
У багатьох випадках кваліфікуючими або особливо кваліфікую­чими ознаками злочинів проти громадської безпеки є загибель лю­дей або настання інших тяжких наслідків.
Загибель людей означає загибель однієї або кількох осіб.
Під Іншими тяжкими наслідками необхідно розуміти заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одній або кільком особам, середньої тяжкості двом чи більше особам, за­подіяння майнової шкоди у великому або в особливо великому роз­мірі тощо.
Виходячи з послідовності злочинів, вказаних у дев'ятому розділі Особливої частини КК, всі злочини проти громадської безпеки мо­жуть бути поділені на три групи:
1) створення злочинної організації, терористичної групи та ін­ших злочинних об'єднань, участь в них та у злочинах, що вчиняють­ся ними чи пов'язаних з ними (статті 255—261);
2) незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибухо­вими речовинами чи радіоактивними матеріалами (статті 262—266);
3) порушення різних правил, що забезпечують громадську без­пеку (статті 267—270).
До злочинів проти громадської безпеки відносяться:
-          створення злочинної організації ст. 255 КК України;
-          сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності ст. 256 КК України;
-          бандитизм ст. 257 КК України;
-          терористичний акт ст. 258 КК України;
-          втягнення у вчинення терористичного акту ст. 258-1 КК України;
-          публічні заклики до вчинення терористичного акту ст. 258-2 КК України;
-          сприяння вчиненню терористичного акту ст. 258-4 КК України;
-          фінансування тероризму ст. 258-5 КК України;
-          завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності ст. 259 КК України;
-          створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань ст. 260 КК України;
-          напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення ст. 261 КК України;
-          викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи раді октавних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем ст. 262 КК України;
-          незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами ст. 263 КК України;
-          незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв ст. 263-1 КК України;
-          недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів ст. 264  КК України;
-          незаконне поводження з радіоактивними матеріалами ст. 265 КК України;
-          незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію ст. 265-1 КК України;
-          погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали ст. 266 КК України;
-          порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами ст. 267 КК України;
-          порушення вимог режиму радіаційної безпеки ст. 267-1 КК України;
-          незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини ст. 268 КК України;
-          незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин ст. 269 КК України;
-          порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки ст. 270 КК України;
-          умисне знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства ст. 270-1 КК України.
Громадський порядок — це сукупність суспільних відносин, що забезпечують спокійні умови життя людей у різних сферах суспіль­не корисної діяльності, відпочинку, побуту і нормальної діяльності підприємств, організацій, установ у цій сфері. Суспільна мораль­ність — це погляди, уявлення і правила, що визначають поведінку, духовні та моральні якості, необхідні людині в суспільстві, та відпо­відні правила, що визначають умови нормального громадського жит­тя людей.
Тому злочини проти громадського порядку та моральності мож­на визначити як умисні суспільне небезпечні посягання на громад­ський порядок у різних сферах забезпечення життєдіяльності людей і моральні основи життя суспільства, взяті під охорону законом про кримінальну відповідальність.
Виходячи з безпосередніх об'єктів ці злочини можуть бути поділені на два види:
1) злочини проти громадського порядку (групове порушення громадського порядку — ст. 293, масові заворушення — ст. 294, заклики до вчинення дій, що  загрожують громадському порядку, — ст. 295, хуліганство — ст. 296);
2) злочини проти суспільної моральності (наруга над моги­лою — ст. 297, нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури — ст. 298, жорстоке поводження з тваринами — ст. 299, ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, — ст. 300, ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів — ст. 301, створення або утримання місць розпусти і звідництво — ст. 302, проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією — ст. 303, втягнення неповнолітніх у злочинну діяль­ність — ст. 304).
У свою чергу, злочини проти суспільної моральності можна по­ділити на три види:
1) посягання на основні моральні принципи і цінності у сфері духовного і культурного життя суспільства (стат­ті 297, 298, 299 і 300);
2) посягання на основні принципи мораль­ності у сфері статевих відносин (статті 301, 302 і 303);
3) посягання на основні принципи моральності у сфері морального і фізичного розвитку неповнолітніх (ч. 2 ст. 299, частини 2 і 3 ст. 300, части­ни 2 і 3 ст. 301, ч. 3 ст. 302, ч. 3 ст. 303, ст. 304 ).
До злочинів проти громадського порядку та моральності відносяться:
-          групове порушення громадського порядку ст. 293 КК України;
-          масові заворушення ст. 294 КК України;
-          заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку ст. 295 КК України;
-          хуліганство ст. 296 КК України;
-          наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого ст. 297 КК України;
-          незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини ст. 298 КК України;
-          знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду ст. 298-1 КК України;
-          жорстоке поводження з тваринами ст. 299 КК України;
-          ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію ст. 300 КК України;
-          ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів ст. 301 КК України;
-          створення або утримання місць розпусти і звідництво ст. 302 КК України;
-          сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією ст. 303 КК України;
-          втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність ст. 304 КК України.
Суспільна небезпека діянь, що розглядаються у цьому розділі, полягає в тому, що вони заподіюють або ставлять під загрозу запо­діяння істотної шкоди громадському порядку і моральним основам життя суспільства. Сукупність цих відносин і є родовим об'єктом зазначених злочинів.
 
 СТАТИСТИКА РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕНЬ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ, ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛІ, ЯКІ ЗНАХОДИЛИСЬ В ПРОВАДЖЕННІ СУДУ У 2014 РОЦІ
 
У 2014 році в провадженні Комунарського районного суду м Запоріжжя знаходилось 41 справа щодо злочинів проти громадської безпеки, громадського порядку та моралі, з них:
    
Всього перебувало в провадженні
(з урахуванням залишку на початок 2014 року)
Всього
розглянуто
справ по
категорії
Повернуто прокурору для усунення недоліків обвинувального акту
Розглянуто із постановленням вироку або затвердженням угоди
Закрито провадження/ звільнено від кримінальної відповідальності/ інші ухвали
Не розглянуто станом на 01.01.2015 року
Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
2
2
0
2
0
0
завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності
2
2
0
2
0
0
незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв
3
3
0
3
0
0
хуліганство
34
28
3
19
6
6
незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
10
8
0
8
0
2
Всього
51
43
3
34
6
8
 
 


 
 
 ПОРІВНЯННЯ СТАНУ РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПО КРИМІНАЛЬНИМ ПРОВАДЖЕННЯМ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ, ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛІ РОЗГЛЯНУТІ
 
Так, у 2014 році Комунарським районним судом м.Запоріжжя було розглянуто 608 кримінальних проваджень, з них 43щодо злочинів проти громадської безпеки, громадського порядку та моралі.
Для порівняння наводимо статистичні дані розглянутих у 2014 році кримінальних справ по іншим категоріям (за об’єктом злочину):
 
·         злочини проти життя та здоров’я особи – 80 (з них 43 з постановлення вироку);
·         злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи – 2 (з них 1 з постановлення вироку);
·         злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини та громадянина – 4 (з них 3 з постановлення вироку);
·         злочини проти власності – 321 (з них 260 з постановлення вироку);
·         злочини у сфері господарської діяльності – 8 (з них 5 з постановлення вироку);
·         злочини проти довкілля – 1;
·         злочини проти безпеки  руху та експлуатації транспорту – 33 (з них 26 з постановлення вироку);
·         злочини проти громадської безпеки, громадського порядку та моралі – 43 (з них 34 з постановлення вироку);
·         злочини у сфері обігу наркотичних засобі, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення – 57 (з них 46 з постановлення вироку);
·         злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян – 25 (з них 16 з постановлення вироку);
·         злочини у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг – 22 (з них 6 з постановлення вироку);
·         злочини проти правосуддя – 12 (з них 9 з постановлення вироку).
 
2013
2014
Динаміка
Справи щодо  злочинів проти громадської безпеки, громадського порядку та моралі перебувало в судді
65
51
-14
Розглянуто справ
55
41
-14
Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
2
2
0
завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності
3
2
-1
незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв
5
3
-2
хуліганство
30
 
28
-2
незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
15
8
-7
Залишок не розглянутих справ
10
6
-4
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Висновок: з аналізу вищезазначених показників можна зробити висновок, що у 2014 році в провадженні суду перебувало на 14 справ менше ніж у 2013 році. У 2014 році розглянуто на 14 справи менше ніж у 2013 році. Залишок не розглянутих справ становить на 4 справи менше ніж у 2013 році.
 
Статистика розгляду справ щодо злочинів проти громадської безпеки, громадського порядку та моралі, які знаходились в провадження суду у 2014 року
по суддям
 
Прізвище та ініціали судді
Всього
розглянуто
справ по
категорії
Повернуто прокурору для усунення недоліків обвинувального акту
Розглянуто із постановленням вироку або затвердженням угоди
Закрито провадження/ звільнено від кримінальної відповідальності/ інші ухвали
Боровікова А.І.
3
0
3
0
Герасименко С.Г.
0
0
0
0
Дмитрієва М.М.
4
1
2
1
Кулик В.Б.
2
0
1
1
Михайлова А.В.
2
0
2
0
Наумова І.Й.
0
0
0
0
Піх Ю.Р.
6
1
5
0
Стоматов Е.Г.
7
0
6
1
Тучков С.С.
6
0
4
2
Холод Р.С.
10
1
9
0
Ярошенко А.Г.
3
0
2
1
ВСЬОГО
43
3
34
6
 
 
Якість розгляду суддями справ щодо злочинів проти громадської безпеки, громадського порядку та моралі
 
 
Оскаржено
Без змін
Змінено
Скасовано
Скарга повернута апелянту
Боровікова А.І.
0
0
0
0
0
Герасименко С.Г.
0
0
0
0
0
Дмитрієва М.М.
1
0
0
1
0
Кулик В.Б.
0
0
0
0
0
Михайлова А.В.
0
0
0
0
0
Наумова І.Й.
0
0
0
0
0
Піх Ю.Р.
0
0
0
0
0
Стоматов Е.Г.
0
0
0
0
0
Тучков С.С.
0
0
0
0
0
Холод Р.С.
1
0
1
0
0
Ярошенко А.Г.
0
0
0
0
0
ВСЬОГО
2
0
1
1
0
 
Висновок: з 43 розглянутих справ було оскаржено один вирок та одну ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору, що складає 4,65%, з них: вирок змінено, ухвалу скасовано.
 
 
 
Аналіз скасованих та змінених рішень суду І інстанції
 
Так, Апеляційним судом Запорізької області ухвалу суду першої інстанції від 01.08.2014 року у кримінальному провадженні відносно Хижняка С.М. за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України (суддя Дмитрієва М.М.), якою обвинувальний акт повернуто прокурору, скасовано. Апеляційний суд Запорізької області зазначив, що обвинувальний акт містить  адресу місця проживання обвинуваченого, як того вимагає п.2 ч.2 ст.291 КПК України. До того ж, 04.04.2014 року обвинувачений (за викликом суду за адресою, вказаною в обвинувальному акті) був присутнім у судовому засіданні при обранні йому міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Таким чином, місцевий суд повинен був вжити наведені вище заходи щодо забезпечення прибуття обвинуваченого у судове засідання, та в разі ухилення останнього від цих заходів - оголосити його у розшук. Суд першої інстанції припустився істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що є підставою для скасування судового рішення.
Апеляційним судом Запорізької області вирок суду першої інстанції від 18.02.2014 року у кримінальному провадженні відносно Кас’яненко Андрія Григоровича за обвинуваченням його у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.122 КК України (суддя Холод Р.С.), яким останнього визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.296 КК України та ст. 128 КК України, призначено йому покарання: - за ст.128 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі; - за ч.1 ст.296 КК України у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців обмеження волі. Відповідно до ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено Кас’яненку А.Г. покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено Кас’яненка А.Г.від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки. Апеляційний суд Запорізької області зазначив, що дії обвинуваченого щодо потерпілого носять необережний характер, суд першої інстанції, визнавши його винним у вчиненні хуліганства, не зазначив, які саме дії обвинуваченого свідчать про особливу зухвалість чи винятковий цинізм. проте не містять в собі ознак особливої зухвалості або виняткового цинізму, тому  в цій частині вирок підлягає скасуванню, а провадження закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях  складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України. Задовольняючи позов потерпілого про стягнення на його користь витрат, суд не перевірив підтвердження процесуальних витрат потерпілого, наявні в матеріалах кримінального провадження «квитанції прибуткового касового ордеру» не містять ніяких розрахунків на обґрунтування зазначених витрат. За таких обставин вирок суду в частині  стягнення з обвинуваченого  на користь потерпілого процесуальних витрат за надання правової допомоги підлягає скасуванню, а  цивільний позов в цій частині залишенню без розгляду. Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя  від 18 лютого 2014 року щодо обвинуваченого  в частині засудження  за ч.1 ст. 296 КК України скасувати,  кримінальне провадження в цій частині закрити за відсутністю в його діях складу злочину. За ст.  128 КК України в частині призначеного покарання вирок змінити. Призначити обвинуваченому  за ст.  128 КК України покарання у вигляді одного року виправних робіт за місцем роботи з утриманням 10% заробітку в доход держави.  На підставі ст. 75 КК України звільнити його  від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік без  покладенням  на нього обов'язків,  передбачених ст. 76 КК України. В частині  стягнення процесуальних витрат за надання правової допомоги вирок скасувати, цивільний позов в цій частині залишити без розгляду. В іншій частині вирок залишити без змін.
 
ВИСНОВОК:
 
Результати проведеного аналізу свідчать про те, що судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя при розгляді кримінальних справ щодо злочинів проти громадської безпеки, громадського порядку та моралі, дотримуються діючого законодавства.
2. Порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді суддями Комунарського районного суду м.Запоріжжя кримінальних справ щодо злочинів проти громадської безпеки, громадського порядку та моралі, Апеляційним судом Запорізької області при перегляді рішень та ухвал по даній категорії справ виявлено не було.
  
 
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя                                                                                                         М.М. Дмитрієва