flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Аналіз розгляду кримінальних справ щодо злочинів у сфері господарської діяльності за 2014 рік

  АНАЛІЗ

розгляду кримінальних справ щодо злочинів у сфері господарської діяльності за 2014 рік
 
1. Загальна характеристика злочинів в сфері господарської діяльності.
Дані злочини розташовані у розділі VII “Злочини у сфері господарської діяльності” (статті 199–233 Особливої частини КК України). Після ухвалення нового КК України розділ його Особливої частини, присвячений злочинам у сфері господарської діяльності, постійно доповнювався новими складами, які зараз складають 88 % від загальної кількості його статей.
Здійснюючи судочинство по кримінальним справам з злочинів у сфері господарської діяльностісуд керується:
o   Конституцією України;
o   Кримінальним кодексом України;
o   Кримінальним процесуальним кодексом України;
o   Постановою Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996р.;
o   Постановою Пленуму ВСУ «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» №7 від 30.05.1997р.;
Розділі VII Особливої частини КК України «Злочини у сфері господарської діяльності» (статті 199–233 Особливої частини КК України ) встановлена кримінальна відповідальність за діяння, суспільна небезпечність яких полягає у
 
У своїх нових постановах Пленум Верховного Суду України неодноразово давав роз’яснення спірних питань застосування кримінально-правових норм про відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності, зокрема:
-           “Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності” від 25 квітня 2003 р. № 3,
-          “Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р.,
-          “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів” від 8 жовтня 2004 р. № 15,
-          “Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 15 квітня 2005 р. № 5,
-          “Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил” від 3 червня 2005 р. № 8.
Також чимало змін було внесено ЗУ "Про внесення змін до деяких зоконодавчих актів України що до гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності" від 15 листопада 2011 р.
Родовим об’єктом злочинів у сфері господарської діяльності, зокрема визначали:
- нормальну господарську діяльність;(1)
- суспільні відносини у сфері економіки (економічної діяльності);(2)
- весь конгломерат відносин, що складаються в процесі руху коштів, речей, прав, дій у сфері цивільного обороту країни;(3)
- існуючу систему господарювання; (4)
- суспільні відносини, що утворюють систему господарювання; (5)
Про те, за існуючого стану законодавства, родовим об’єктом злочинів в сфері господарської діяльності можна визначити суспільні відносини, що виникають в процесі виробництва всією сукупністю галузей господарства суспільного продукту, його розподілу та обміну, виконання робіт та надання послуг вартісного характеру, а також в процесі формування та виконання бюджетів від результатів господарювання.
Особливістю при кваліфікації злочинів в сфері господарської діяльності є їх розгалужена суспільна небезпека, що проявляється у здатності завдавати шкоди декільком об’єктам одночасно. Наприклад, злочин у сфері підприємницької діяльності (ст. 203¹ КК) може вчинятися с одночасним ухиленням від сплати податків (ст. 212 КК). Таке одночасне завдання шкоди двом або більше видовим об’єктам потребує сукупної кваліфікації злочинів.
На рівні безпосереднього об’єкта, у разі завдання суспільно-небезпечним діянням шкоди основному та додатковому об’єктам, кваліфікуюче значення має лише шкода, що завдається основному безпосередньому об’єкту, суспільна небезпека від завдання шкоди додатковому об’єкту вважається нею врахованою і тому сукупної кваліфікації таке діяння не потребує. Наприклад, при ухиленні від сплати податків додатковим безпосереднім об’єктом завжди виступають відносини власності, але злочин кваліфікується лише за відповідною частиною ст. 212 КК.
При кваліфікації господарських злочинів слід враховувати тенденцію сучасної економічної злочинності до розповсюдження не лише в економіці, а ще й у владі та політиці, яка втягує у сферу своїх інтересів державний апарат, проникає у сфери влади та управління. Але шкода цим відносинам заподіюється не кожного разу і тому авторитет органів влади та управління виступає факультативним безпосереднім об’єктом і у разі поєднання з основним безпосереднім об’єктом, вчинене потребує сукупної кваліфікації.
Із загальної кількості злочинів, про які йдеться у розділі VII Особливої частини КК, більше половини є предметними, тобто такими, що містять вказівку на наявність предмета злочину безпосередньо у диспозиції статті. В таких випадках, предмет злочину набуває значення обов’язкової ознаки складів цих злочинів і підлягає обов’язковому встановленню та доведенню. Відсутність предмета злочину в такому разі свідчить про відсутність складу злочину. В деяких випадках предмет злочину законодавцем пов’язується с наслідками злочину та розглядається як поріг криміналізації діяння. Наприклад, при контрабанді предметом злочину, зокрема, виступає товар у великому розмірі, його вартість повинна перевищувати тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При ухиленні від сплати податків їх несплачена сума має відповідати значному розмірові (тисяча і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) тощо. У разі вчинення продовжуваного злочину, виникають суттєві труднощі у встановленні фізичних параметрів предмета злочину, оскільки такий соціальний показник як неоподатковуваний мінімум доходів громадян є вкрай нестабільним.
 За конструкцією об’єктивної сторони злочини в сфері господарської діяльності переважно складаються із злочинів з матеріальним складом, обов’язковими ознаками яких є діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки та безпосередній причинний зв’язок. Цей показник значно зросте, якщо узять до уваги кваліфіковані та особливо кваліфіковані склади решти господарських злочинів.
Як вже зазначалось, однією з особливостей чинного закону про кримінальну відповідальність є те, що він в деяких складах злочинів фактично ототожнює фізичні ознаки предмета злочину з наслідками, як ознакою об’єктивної сторони.
В якості оціночних понять у деяких злочинів визначає КК значний, великий та особливо великий розміри: (“бюджетні кошти” у ст. 210 “Порушення законодавства про бюджетну систему України” та ст. 211 “Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку”; “грошові кошти” у ст. 212 “Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)” тощо). З одного боку ці оціночні поняття розглядаються як фізичні характеристики предмета злочину, а з другого – розміри заподіяної матеріальної шкоди. Але наслідки злочину полягають не лише у заподіянні матеріальної шкоди і тому зміст цих понять все ж неоднаковий. Разом з тим, зазначена раніше методика встановлення фізичних параметрів предмета злочину є цілком прийнятною і для встановлення розміру заподіяної майнової шкоди.
Деякі злочини можуть вчинюватися лише в певний спосіб, що безпосередньо вказаний у диспозиції статті: (наприклад, пошкодження чи знищення майна, заподіяння матеріальної шкоди у ст. 206 “Протидія законній господарській діяльності” та у ст. 228 “Примушування до антиконкурентних узгоджених дій” КК тощо).
Суб’єктами господарських злочинів можуть бути визнані ті фізичні особи, які безпосередньо займаються господарською діяльністю, представляють інтереси господарюючих суб’єктів чи держави в сфері господарської діяльності. Зокрема, суб’єктів господарських злочинів, залежно від притаманним їм обов‘язкових і додаткових властивостей, кола прав і обов’язків, що покладені на них правовими приписами, можна поділити на дві категорії: 1) спеціальні суб‘єкти (наприклад, посадова особа, підприємець, власник, засновник, учасник, уповноважена особа, не власник тощо); 2) будь-яка особа, наділена ознаками суб’єкта злочину, яка порушує або не виконує певні господарські обов‘язки і вимоги. Ознаки суб’єктів господарських злочинів встановлюються за допомогою законодавчих та нормативних актів, інструкцій, наказів, розпоряджень, типових та відомчих функціональних обов’язків, цивільно-правових правочинів тощо.
Суб’єктивна сторона злочинів у сфері господарської діяльності характеризується умисною формою вини, за виключенням злочину, передбаченого ст. 227 “Випуск або реалізація недоброякісної продукції” КК, який може вчинюватись як умисно, так і з необережності. Для деяких складів обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони виступають мета (наприклад, мета збуту при виготовлені, зберіганні, придбанні, перевезенні, пересиланні, ввезенні в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї – ст. 199 КК тощо) або мотив (наприклад, корисливі або інші особисті мотиви при розголошенні комерційної або банківської таємниці – ст. 232 КК тощо).
Підсумовуючи викладене, можна зазначити, що під злочинами у сфері господарської діяльності слід розуміти передбачені нормами розділу VII Особливої частини КК посягання на порядок обігу грошей, цінних паперів, інших документів, на системи оподаткування, бюджетного і валютного регулювання, порядок переміщення предметів через митний кордон, порядок зайняття підприємницькою та іншою господарською діяльністю, права і законні інтереси кредиторів і споживачів, добросовісну конкуренцію і антимонополістичну діяльність, а також на порядок приватизації.(10)
Злочини, що вчиняються у сфері господарської діяльності, залежно від безпосереднього об’єкта посягання, можуть бути таких видів:
1. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України (статті 199, 200, 201, 210, 211, 212, 212¹, 204 і 216 КК).
2. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб'єктів (статті , 203, 203¹, 205, 206, 209, 209¹, 213, 229, 231 і 232 КК).
3. Злочини у сфері банкрутства (статті 218, 219, 220 і 221 КК).
4. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів (статті 222, 223¹, 223², 224, 232¹, 232² КК).
5. Злочини у сфері обслуговування споживачів (стаття 227 КК).
6. Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна (стаття 233 КК)(12).
Відповідно до ст. 112 КПК України, більша частина злочинів у сфері господарської діяльності віднесена до підслідності слідчих ОВС.
Розділ VІІ Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за наступні злочини:
Стаття 199. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів
Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення
Стаття 201. Контрабанда
Стаття 203-1. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва
Стаття 203-2. Зайняття гральним бізнесом
Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів
Стаття 205. Фіктивне підприємництво
Стаття 205-1. Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців
Стаття 206. Протидія законній господарській діяльності
Стаття 206-2. Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації
Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
Стаття 209-1. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму
Стаття 210. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням
Стаття 211. Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону
Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)
Стаття 212-1. Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом
Стаття 216. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок
Стаття 218-1. Доведення банку до неплатоспроможності
Стаття 219. Доведення до банкрутства
Стаття 220-1. Порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності
Стаття 220-2. Фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи
Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами
Стаття 222-1. Маніпулювання на фондовому ринку
Стаття 223-1. Підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів
Стаття 223-2. Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів
Стаття 224. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів
Стаття 227. Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції
Стаття 229. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару
Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю
Стаття 232. Розголошення комерційної або банківської таємниці
Стаття 232-1. Незаконне використання інсайдерської інформації
Стаття 232-2. Приховування інформації про діяльність емітента
Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна
Комунарським районним судом м. Запоріжжя у 2014 році було розглянуто 9 кримінальних проваджень, з них 4 з постановлення вироку, закрито провадження – 2, повернуто прокурору, надіслано за підсудністю -3, із них:
1.      за ст.203-2 КК України 2 справи – з винесенням вироку, 1справа – за підсудністю; .
2.      за ст. 201 КК України 1 справа – з винесенням вироку.
3.      за ст.205 КК України 1 справа – з винесенням вироку, 205-закрито провадження(звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності) – 1 справа; 1 – за підсудністю.
4.      за ст.212 КК України – 1 справа  - закрито провадження (звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності), 1 справа – за підсудністю.
Порівняльна таблиця з розгляду кримінальних справ про злочини у сфері господарської діяльності у 2013 та 2014 роках
 
Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом
2
0
-2
Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)
1
2
+ 1
Зайняття гральним бізнесом
1
3
-2
Фіктивне підприємництво
 
0
3
+ 3
Контрабанда
3
1
-2
 
 
 
З вище перелічених категорій у 2014 році було оскаржено вироків
 
 
 
 
 
КАТЕГОРІЇ
ОСКАРЖЕНО ВИРОКІВ
СКАСОВАНО
ЗМІНЕНО
БЕЗ ЗМІН
Зайняття гральним бізнесом
1
0
0
1
Фіктивне підприємництво
2
0
0
2
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Порівняльна таблиця якості вироків, ухвал по суддям
 
судді
Ст.205
ст.203-2
 
 
 
ск.
зм.
без зм.
ск.
зм.
без зм.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Михайлова А.В.
-
-
-
-
-
-
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Наумова І.Й.
-
-
2
-
-
-
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Піх Ю.Р.
-
-
-
-
-
-
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Боровікова А.І.
-
-
-
-
-
1
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кулик В.Б.
-
-
-
-
-
-
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дмитрієва М.М.
-
-
-
-
-
-
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Холод Р.С.
-
-
1
-
-
-
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тучков С.С.
-
-
-
-
-
-
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ГерасименкоС.Г.
-
-
-
-
-
-
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Стоматов Е.Г.
-
-
-
-
-
-
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ярошенко А.Г.
-
-
-
-
-
-
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
З вище наведених статистичних даних вбачається, що з 9 розглянутих (4 оскаржено) справ за даною категорією 4 справи без змін, отже якість розгляду справ складає майже 100 %.
ВИСНОВОК:
 
1. Судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя при розгляді кримінальних справ з злочинів у  сфері службової діяльності дотримуються положень матеріального та процесуального права.
2. Порушення виявленні Апеляційним  судом Запорізької області при перегляді вироків та ухвал по даній категорії справ є поодинокими та не містять системного характеру.
 
 
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя                                                      І.Й. Наумова