Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
УЗАГАЛЬНЕННЯ
судової практики розгляду кримінальних справ про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у 2011 році суддями Комунарського районного суду м.Запоріжжя
Відповідно до ст. 49 Конституції України – кожна людина має право на охорону здоров'я і держава повинна забезпечити їй це право.
Злочини проти здоров’я населення — це передбачені кримінальним законом винні, суспільно небезпечні діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров"ю невизначеного кола осіб.
Забезпечення кримінально-правового захисту здоров'я людей здійснюється в межах, передбачених у статтях 305-327 розділу XIII "Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення" Особливої частини Кримінального кодексу України.
_03_03.png)
Правовий режим обігу зазначених засобів і речовин в Україні регламентовано нормами міжнародного права (Єдина Конвенція ООН про наркотичні засоби 1961 р.,з поправками, внесеними відповідно до Протоколу 1972 р. ; Конвенція про психотропні речовини від 21 лютого 1971 р.; Конвенція про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 р.). Крім того, Верховна Рада України 15 лютого 1995 р. прийняла Закони "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" і "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними". 22 грудня 2006 р. внесено зміни та викладено у новій редакції Закон "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори". Ще одним відомчим актом із цих питань є Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 58 затверджено Порядок здійснення контролю за обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів. Цим документом передбачено контроль за обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів, зазначених у Переліку, а також наркотичних (психотропних) комбінованих лікарських засобів, що містять малу кількість наркотичних засобів
або психотропних речовин і прекурсорів (включених у відповідні таблиці Переліку), з яких ці засоби чи речовини не можуть бути видобуті легкодоступним способом у кількості, що дає змогу зловживати ними. Важливе значення у судовій діяльності має наказ Міністерства охорони здоров'я України від 1 серпня 2000 р. № 188 "Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу". Від правильного розуміння та застосування зазначених таблиць повною мірою залежить правильна кваліфікація того чи іншого злочину, пов'язаного з наркотиками, а в подальшому - законність та обґрунтованість вироку суду.
26 квітня 2002 р. Пленум Верховного Суду України прийняв постанову № 4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів", в якій рекомендує судам керуватися зазначеними вище законами і відомчими нормативними актами, перш за все Переліком і таблицями.
Об'єктом злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення є здоров'я населення, а також встановлений з метою забезпечення охорони здоров'я населення порядок переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів через митний кордон України.
Обов’язковою ознакою злочинів, що розглядаються (за винятком порушення правил боротьби з епідеміями – ст. 325 КК), є наявність предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров’я людей. Вони виступають як предмети чи як засоби здійснення цих злочинів.
Предметом злочину є:
1) наркотичні засоби (ст. ст. 305 – 309, 313 – 320 КК);
2) психотропні речовини (ст.ст. 305 – 309, 313 – 314, 315, 317 – 320 КК);
3) їхні аналоги (ст.ст. 305 – 309, 313 – 315, 317, 320 КК);
4) прекурсори (ст.ст. 305, 306, 311, 312, 318, 320 КК);
5) снотворний мак і конопля (ст. 310 КК);
6) отруйні і сильнодіючі речовини (ст. 321 КК);
7) одурманюючі засоби (ст.ст. 322, 324 КК);
8) мікробіологічні та інші біологічні агенти (ст. 326 КК);
9) токсини (ст. 326 КК);
10) допінг (ст. 323 КК);
11) радіоактивно забруднені продукти та інша продукція (ст. 327 КК).
Хоча в законі йдеться про предмет злочину у множині, кримінальне караним вважається також діяння, предметом якого є лише один вид наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів чи прекурсорів.
Відомості про предмет злочинів, пов'язаних з наркотиками, як зазначалося вище, містяться у Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Наркотичні засоби - це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними. До них належать, зокрема, гашиш, марихуана, опій, кокаїн. Зловживання наркотичними засобами призводить до захворювання на наркоманію.
Психотропні речовини - це включені до Переліку речовини Природного чи синтетичного походження, препарати природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та чинити депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, або емоцій, або мислення, чи поведінки і становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними До них належать, наприклад, ЛСД, мескалін, тетрагідроканнабінол, Зловживання психотропними речовинами спричиняє захворювання на токсикоманію
До наркотичних засобів і психотропних речовин належить значна кількість лікарських препаратів. Підчас проведення досліджень по створенню нового фармацевтичного препарату, як правило, визначається і вивчається низка продуктів, що мають подібні властивості, але дещо відрізняються за своєю молекулярною структурою. Це так звані аналоги. Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин - це заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку, хімічна структура і властивості яких подібні до хімічної структури і властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію котрих ці речовини відтворюють.
Наркотичні засоби і психотропні речовини, за обігом яких встановлено національний і міжнародний контроль, визначаються за міжнародними назвами та хімічними формулами. Водночас їхні аналоги, які мають подібні властивості, не затверджуються як наркотичні засоби чи психотропні речовини міжнародними конвенціями ООН і не використовуються в торгівлі. А тому в багатьох випадках дії з ними не контролюються ані національним законодавством. ані міжнародними договорами у сфері боротьби з розповсюдженням наркотиків. На території України заборонено обіг аналогів наркотичних засобів або психотропних речовин.
Прекурсори - це речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку (зокрема етиловий ефір, ацетон, ефедрин; ангідрид оцтової кислоти, соляна і сірчана кислоти).
Об’єктивна сторона злочинів, що розглядаються, полягає в суспільно небезпечному і протиправному заподіянні шкоди здоров’ю населення.
Як правило, ці злочини вчинюються тільки шляхом дії, а деякі з них і бездіяльністю (наприклад, порушення правил зберігання і обліку наркотичних засобів, отруйних і сильнодіючих речовин, мікробіологічних та інших біологічних агентів або токсинів).
Прості склади злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів сконструйовані в основному як формальні (виключення складає заволодіння наркотичними засобами шляхом викрадення, привласнення, шахрайства і зловживання службовим становищем). Водночас деякі злочини проти здоров’я населення мають матеріальні склади (статті 325—327), які передбачають два види наслідків:
1) створення загрози заподіяння шкоди здоров’ю населення;
2) фактичне заподіяння такої шкоди.
Окрім того, матеріальні склади мають і деякі злочини з кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками (наприклад, незаконне введення в організм наркотичних засобів, якщо воно заподіяло середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому або заподіяння йому смерті (частини 2 і 3 ст. 314), порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, якщо воно спричинило їх нестачу у великих розмірах (ч. 2 ст. 320), спонукання неповнолітніх до застосування допінгу, якщо воно заподіяло тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 323).
Там, де закон передбачає матеріальні склади, у тому числі наслідок у вигляді створення загрози заподіяння шкоди здоров’ю населення, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є причинний зв’язок. При наслідках у вигляді фактичного заподіяння шкоди необхідно встановити, що саме це діяння, передбачене диспозицію статті, знаходиться в причинному зв’язку з наслідком як необхідним і закономірним його результатом.
Суб’єктивна сторона злочинів в сфері обігу наркотичних речовин характеризується прямим умислом. Важливе значення для кваліфікації злочину при цьому має встановлення наявності або відсутності мети збуту наркотичних засобів, радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції та інших предметів. У більшості злочинів з матеріальним складом вина є тільки умисною (наприклад, викрадення, привласнення наркотичних засобів, заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовою особою своїм службовим становищем.). Разом з тим, для таких злочинів, як порушення правил боротьби з епідеміями; порушення правил поводження з біологічними агентами чи токсинами; заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування характерна необережна форма вини до наслідків, хоч самі дії (бездіяльність) у вигляді порушення правил, можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність.
Суб’єкт цих злочинів як правило, загальний, тобто будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Лише за викрадення (крадіжку, грабіж, розбій) і вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів передбачена відповідальність осіб, які досягли 14-річного віку. Водночас тільки спеціальним суб’єктом можливе вчинення таких злочинів, як заволодіння наркотичними засобами шляхом зловживання службовим становищем, незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів, порушення правил поводження з наркотичними засобами, отруйними і сильнодіючими речовинами, біологічними агентами чи токсинами.
Узагальнення практики розгляду справ про "Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення" суддями Комунарського районного суду м.Запоріжжя протягом 2011 року, свідчить про те, що на розгляді у Комунарському районному суді м.Запоріжжя у 2011 році перебувало 229 кримінальних справ цієї категорії – відносно 307 осіб, з яких 43 кримінальні справи перебували у залишку з 2010 року і 256 кримінальних справ надійшли на розгляд до суду протягом 2011 року.
Усього у 2011 році суддями Комунарського районного суду м.Запоріжжя було розглянуто 234 кримінальні справи (відносно 235 осіб), з яких:
ü 183 кримінальні справи розглянуто із постановленням вироку (відносно 184 осіб);
ü 34 кримінальним справам закрито провадження (відносно 34 осіб);
ü 17 кримінальних справ направлено за підсудністю (відносно 17 осіб);
Залишок нерозглянутих кримінальних справ на початок 2012 року клав 65 кримінальних справ (відносно 72 осіб).
Також слід зазначити що на кінець звітного періоду 2011 року, в провадження Комунарського районного суду перебуває одна кримінальна справа відносно 6 осіб, яка у звіті обліковується за ст. 307 КК України, і по якій обвинувачені визнані організованою злочинною групою.
Аналіз зазначеної категорії справ свідчить про те, що злочини, пов'язані з наркотичними засобами, вчинюються переважно особами чоловічої статі у порівняно молодому віці. Однак привертає увагу різке збільшення в останні роки кількості жінок, які вчиняють такі злочини. Особи, які ведуть негативний спосіб життя, складають найбільшу суспільну групу у сфері злочинності, пов'язаної з наркотичними засобами.
Як відомо, в Україні вирощується досить доступна для споживачів наркосировина - мак снотворний і коноплі, з яких виготовляють наркотичні засоби. Найбільш поширене незаконне вирощування маку снотворного має місце в західних, а конопель - у південних областях.
Також проведене узагальнення свідчить про те, що органи досудового слідства, як правило, не встановлюють джерело придбання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Аналіз справ свідчить також про те, що такі злочини виявляються за допомогою оперативної закупівлі, яка є ефективним заходом оперативно-розшукової діяльності, за допомогою якого органи дізнання і досудового слідства отримують та закріплюють вагомі докази протиправної діяльності осіб, які займаються незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Такий вид закупівлі передбачений ст. 5 Закону від 15 лютого 1995 р. "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними".
У п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону від 18 лютого 1992 р. "Про оперативно-розшукову діяльність" зазначено, що порядок проведення оперативної закупівлі та контрольного постачання визначається нормативними актами МВС України, податкової міліції, СБУ, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими Міністерством юстиції України. Таким нормативним актом є Інструкція про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності (затверджена наказом МВС України, СБУ, Державної податкової адміністрації України від 30 листопада 2001 р. № 1065.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції оперативна закупівля та контрольоване постачання проводяться у строки ведення оперативно-розшукових справ, передбачені ст. 9-1 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" . Про закриття оперативно-розшукової справи (ст. 9-2 цього Закону) складається мотивована постанова, яку затверджує посадова або службова особа, якій згідно зі ст. 9 зазначеного Закону надане право затверджувати постанову про заведення відповідної оперативно-розшукової справи. Якщо в такій справі здійснювались оперативно-розшукові заходи за рішенням суду, повідомлення про її закриття надсилається до суду в тридобовий строк.
Законом від 21 січня 1994 р. "Про державну таємницю" передбачено види інформації, які можуть бути віднесені до державної таємниці у сфері державної безпеки та охорони правопорядку. Це, зокрема, інформація про осіб, які співпрацюють
або раніше співпрацювали на конфіденційній основі з органами, що проводять таку діяльність; про кількісний склад і конкретних осіб, що є негласними штатними працівниками органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність (п. 4 ст. 8).
Суди не можуть вимагати від відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків
(далі - ВБНОН) оперативно-розшукові справи. Це стосується і постанов про зміну прізвища, імені та по батькові особи на псевдонім.
Оперативна закупівля проводиться гласними і негласними працівниками оперативних підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також особами, з якими встановлено конфіденційне співробітництво на добровільних засадах.
Згідно зі ст. 15 Закону від 23 грудня 1993 р. "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", нерозголошення відомостей про осіб,
взятих під захист, може здійснюватися, зокрема, шляхом обмеження надання відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), протоколах слідчих дій і судових засідань, а також заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах
псевдонімами за постановою органу дізнання, слідчого, прокурора або за ухвалою суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не долучаються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого перебувала кримінальна справа. Наявність такої постанови є обов'язковою.
У більшості випадків покупцями наркотичних засобів, психотропних речовин є особи, прізвища яких замінено на псевдонім.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Тейксейра до Кастро проти Португалії" ( від 9 червня 1998 р.) зазначив, що використання негласних агентів має бути обмеженим і забезпеченим гарантіями навіть у справах, пов'язаних із боротьбою з торгівлею наркотиками. Суспільним інтересом не можна виправдати використання
доказів, здобутих шляхом підбурювання до такої діяльності з боку працівників міліції. Враховуючи викладене, а також обов'язковість застосування судової практики Європейського суду з прав людини при проведені досудового слідства, необхідно перевіряти, чи не було з боку працівників міліції та їхніх довірених осіб підбурювання та
організації придбання і збуту наркотичного засобу.
Вирішуючи долю речових доказів, наркотичних засобів тощо, при постановленні вироку судді повинні неухильно керуватись Інструкцією про порядок знищення вилучених із незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, використання яких у законному обігу визнано недоцільним, а також обладнання для їх
виготовлення, затвердженою наказом МВС, Генеральної прокуратури України, СБУ, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства юстиції і Верховного Суду України від 27 червня 1995 р.
Як свідчать результати проведеного узагальнення, судді відповідно до вимог статей 81, 330 КПК при постановленні вироків в основному правильно вирішують питання про речові докази - грошові кошти, що передавались оперативними працівниками особам,
які проводили оперативну закупівлю, а потім були виявлені та вилучені у продавців наркотичних засобів. Однак траплялися випадки, коли суди в резолютивній частині вироку невірно вирішували питання про речові докази, не вказуючи повністю прізвище ініціали особи якій необхідно повернути гроші, які визнані речовими доказами, зазначаючи лише орган який проводив оперативну закупівлю.
Практика розгляду справ зазначеної категорії суддями Комунарського районного суду м.Запоріжжя склалася таким чином, що більшість цих справ розглядається в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК, і судді не досліджують докази в повному обсязі у зв'язку з визнанням підсудними своєї вини та обставин справи.
З вищевикладеного, при розгляд зазначеної категорії справ,
