Узагальнення судової практики з розгляду кримінальних справ про злочини неповнолітніх за 2011 рік

 Узагальнення

судової практики розгляду кримінальних справ про злочини неповнолітніх в суддями Комунарського районного суду м.Запоріжжя у 2011 році 

Боротьба зі злочинністю неповнолітніх — одна з центральних проблем боротьби зі злочинністю загалом. Показники злочинності неповнолітніх відбивають певною мірою ситуацію в суспільстві загалом, причому не тільки й можливо не так сьогодні, як в майбутньому.

Злочинність неповнолітніх є самостійною кримінологічною проблемою, оскільки відрізняється від злочинності дорослих, що зумовлюється віком злочинців, який знаменує соціально-психологічні особливості цієї категорії і їх статус у суспільстві.

Вік неповнолітніх злочинців зумовлений правовими чинниками — від 14 років (вік, з якого починається кримінальна відповідальність практично за всі діяння, які реально вчиняють неповнолітні) до 18 (вік юридичного повноліття: ст. 1 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 15 лютого 1993 р. у редакції від 23 березня 2000 p.).

Поряд з поняттям “злочинність неповнолітніх” вживається також поняття “підліткова злочинність”. Але це не виправдано,  оскільки підліток — це дівчина чи хлопець віком 12-16 років. За підлітковим віком іде юність, але поняття “юнацька злочинність" також буде неправильним, бо юнацький вік не закінчується у 18 років. Іноді вживають термін “дитяча злочинність", але таким поняттям можна умовно позначити діяння у віці до 16 років, оскільки злочини, які скоюють особи віком 17-18 років аж ніяк не можна вважати дитячими.

Порівнюючи за кількісними показниками злочинність неповнолітніх із злочинністю дорослих, потрібно виходити з того, що перша охоплює чотирирічний період життя людини (14-18 років), а друга — десятиріччя після 18 років. Різняться вони й якісно. Наприклад, злочинність неповнолітніх не стосується практично злочинів у сфері економіки, службових злочинів тощо.

Слід зазначити, що для злочинності неповнолітніх характерна підвищена латентність, оскільки багато злочинів, які скоюють неповнолітні, дорослими сприймаються як пустощі через недостатню соціальну зрілість (наприклад, крадіжки у сім'ї, сусідів, навчальних закладах, хуліганські бійки, відбирання грошей і речей у молодших). Через те що цьому не надається належного значення, як правило, дорослі не повідомляють органи внутрішніх справ. Тому реальнішим є облік тяжких насильницьких і насильницько-корисливих злочинів, які скоюють неповнолітні (вбивства, тілесні ушкодження, зґвалтування, хуліганства, крадіжки, грабежі, розбійні напади).

Стан злочинності неповнолітніх багато в чому залежить від стану боротьби з нею і ставлення працівників правоохоронних органів до обліку її проявів. Тому у схожих за багатьма демографічними, економічними, територіальними та іншими показниками регіонах можуть бути значні розбіжності щодо показників розглядуваної злочинності.

Вивчаючи злочинність неповнолітніх, треба також ураховувати, що окремі їх групи істотно різняться. Ось чому значно відрізняється злочинність неповнолітніх віком 14-15 і 16-17 років. Різняться (як кількісно, так і якісно) також злочини, які скоюють учні загальноосвітніх шкіл, технікумів, професійних училищ, ті, хто працює, і ті, хто не має певного заняття.

У структурі злочинності неповнолітніх переважають крадіжки приватного майн; майна юридичних осіб, грабежі, розбійні напади, зухвалі випадки хуліганства, чимало вбивств, тілесних ушкоджень, зґвалтувань. Також спостерігаються непоодинокі випадки злочинів, скоєних неповнолітніми, які так чи інакше пов’язані з наркотиками.

Найхарактернішими є такі особливості і тенденції, що спостерігаються у  злочинності неповнолітніх в сучасних умовах:

- кількісні показники цієї злочинності підвищувались протягом першої половини 90-х років, нині намітилась тенденція до їх стабілізації;

- дедалі більшою мірою злочинність неповнолітніх орієнтується на корисливу злочинність (крадіжки, грабежі, розбійницькі напади);

- серед злочинів збільшується кількість таких, що потребують “кваліфікації” (квартирні крадіжки, викрадення авто- та мототранспорту, рекет);

- злочинність неповнолітніх має тенденцію до “омолодження”. За даними спостережень одну п'яту суспільно небезпечних діянь неповнолітніх вчиняють малолітні, тобто особи, яким не виповнилось 14 років і які не є суб’єктами злочину.

Також серед неповнолітніх спостерігається підвищення рівня організованості злочинності неповнолітніх, створення кримінальних груп, які досягають кількох десятків членів, з міцною дисципліною й ієрархією, плануванням злочинницької діяльності та розподілом обов’язків.

Стосовно кримінологічної характеристики особи неповнолітнього злочинця зауважимо, що їй властиві певні біологічні та психологічні особливості: брак соціального досвіду, незавершеність формування соціальних установок; підвищена навіюваність, високий рівень конформізму; орієнтація на неформальну групу; прагнення показати себе дорослим, самоствердитись; продемонструвати незалежність, відсутність почуття страху, зневажливе ставлення до небезпеки, кримінальної відповідальності; втрата почуття відповідальності перед сім’єю і суспільством за свою поведінку і майбутнє; орієнтування на єдину мить, невигадливу втіху тощо. Гра на цих почуттях робить неповнолітніх здобиччю дорослих злочинців.

До основних належать такі типи неповнолітніх злочинців:

- особи, які взагалі спрямовані позитивно, скоюють злочин з легковажності, через непідготовленість до правильного виходу із ситуації, що склалася, а також через випадковий збіг обставин;

- особи, яких до злочину призвела ситуація, що виникла в результаті нестійкості загальної спрямованості особи;

- особи з негативною спрямованістю, що не досягла рівня усталеності (це особи з передкримінальним досвідом);

- особи із сформованою стійкою антисоціальною спрямованістю (мають кримінальний досвід).

Численні дослідження засвідчують, що переважна більшість неповнолітніх злочинців виховувались у неблагополучних сім'ях. На практиці це виявляється різнопланово. Часто це загальна атмосфера неповаги батьків одне до одного, до дітей, оточуючих, образливі вирази на адресу близьких, биття дітей, жорстокість до них, демонстративна байдужість, зайнятість батьків власними проблемами, дух цинізму, зажерливості й зазвичай пияцтво одного чи обох батьків. Отже, неблагополучною може бути сім’я, де панує злиденність і сім’я матеріально забезпечена. Саме цим можна пояснити, що біля 12 тис. дітей щороку стають фактичними сиротами при живих батьках (соціальне сирітство). Взагалі нормальної родинної опіки позбавлені з різних причин

значна частина дітей.

            Зазначаю, і такий негативний чинник, як неповна сім’я, здебільшого материнська. Мати змушена працювати, і діти залишаються без її впливу й нагляду. Зрозуміло, ідеться про випадки, коли мати характеризується позитивно. Проте так буває не завжди.

На жаль, кількість сімей, які розпадаються, збільшується. В окремих регіонах України кількість розірваних шлюбів майже дорівнює кількості зареєстрованих. До речі, ця тенденція характерна для багатьох країн світу.

Усе зазначене призводить до того, що дитина, інколи, почувається в сім’ї непотрібною, чужою, стає жорстокою, шукає контактів поза родиною і на противагу їй, переносить власний негативний досвід і накопичену озлобленість на оточуючих, тим самим висловлюючи помсту суспільству за своє занедбане дитинство.

Істотний вплив на формування особи неповнолітнього чинять середні навчальні заклади: загальноосвітні школи, професійні училища, технікуми. Проте, на жаль, окремі вчителі мають недостатній рівень культури і професійної підготовки. Вони не мають авторитету серед учнів, часто-густо перебувають під пресом вимог щодо добрих показників. Усе це породжує формалізм у роботі, відмову від індивідуального підходу. Доповнюють картину низька заробітна плата вчителів, відсутність бажання у частини учнів здобувати реальні знання. При цьому висококваліфіковані вчителі переходять до

елітних шкіл (ліцеїв, гімназій).

            У школі відсутня нова стала концепція освіти й виховання учнів. Усе це відчужує дитину від школи, вона втрачає до неї інтерес, ходить до школи лише під тиском. Багатьох школярів охопив бум збагачення, усі свої сили вони приділяють купівлі й продажу, мають потяг до легких заробітків. їх поведінка балансує на межі злочинної. Кумирами частини підлітків стають удачливі бізнесмени, які розбагатіли нечесними шляхами, і повії, здебільшого валютні. При цьому успіх у житті, як правило, не пов’язується з необхідністю здобуття знань.

            У вкрай скрутному становищі перебуває система професійної освіти. Значну кількість професійних училищ ліквідовано або злито з іншими навчальними закладами, не забезпечено достатнім фінансуванням. Проте там перебувають десятки тисяч дітей з неблагополучних сімей, таких, які потребують постійного нагляду. Культурне дозвілля, розвиток творчих здібностей, спорт дедалі більше втрачають своє виховне значення, тому що комерціалізуються. До того ж велика кількість пропонованого на ринку розваг і дозвілля — книги, кінофільми тощо — має низькопробний характер. Серед засобів масової інформації найзначніше впливає на неповнолітніх телебачення. На жаль, багато в чому воно несе з собою негативний заряд.

Звичайно, засоби масової інформації не є основною причиною поширення насильства серед неповнолітніх, але зважаючи на цей чинник можна зрозуміти природу розглядуваного соціального і психологічного явища.

На боротьбу з певними негативними явищами, що розвиваються в суспільстві, спрямовані Указ Президента України “Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян” від 27 квітня 1999 р. № 456/99, Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних сил суспільства” від 15 вересня 1999 р. № 1697 та інші, відомчі нормативні акти.

Однією з причин злочинності неповнолітніх є їх незайнятість. Зазначимо, щодо традиційних чинників незайнятості неповнолітніх, коли сім’я або добре забезпечена, щоб утримувати неповнолітнього, або фактично втратила свій соціальний статус і не має змоги контролювати його поведінку, нині додалося безробіття молоді. Щорічно тисячам випускників середніх шкіл і профучилищ не вдається працевлаштуватись, і багато підприємств відмовляються брати на роботу підлітків. Керівництво професійних училищ подекуди попереджає учнів, що роботою вони не забезпечуватимуться. Не можуть знайти постійної роботи і більшість “відсіяних” зі шкіл. Як результат — майже половина неповнолітніх злочинців ніде не вчилися і не працювали.

Протягом 2011 року було розглянуто 28 кримінальних справ суддями Комунарського районного суду м.Запоріжжя з постановлення вироку, в яких 32 особи, які на момент скоєння злочину були неповнолітніми.

Нижче наведений перелік цих справ:

1-116/11 за обвинуваченням Чубарь Т.О., 28.10.1993 р.н., за ч. 1 ст. 150-1 КК України – використання батьками неповнолітньої дитини. Справу розглянуто 01.02.2011 року. Засуджено за ч. 1 ст. 150-1 КК України – 1 рік позбавлення волі, і за ст. 75, 76, 104 КК України – 1 р. іспитового строку.

1-73/11 за обвинуваченням Переверзєва Р.І., 29.03.1993 р.н., за ч. 3 ст. 185 КК України – крадіжка. Справу розглянуто 02.03.2011 року. Засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України – 3 роки позбавлення волі, і згідно ст. 75, 76, 104 КК України – 1 рік 6 місяців іспитового строку.

1-90/11 за обвинуваченням Караваєва М.К. 15.10.1993 р.н., Немерюк В.В., 23.10.1992 р.н., Скляр Е.В., 27.11.1994 р.н., за ч. 3 ст. 185 КК України – крадіжка. Справу розглянуто  14.02.2011 року. Неповнолітніх Караваєва М.К. за ч. 3 ст. 185 КК України засуджено – 3 роки позбавлення волі, і згідно ч. 1 ст. 71 КК України – 3 роки 1 місяць позбавлення волі; Скляр Е.В. за ч. 3 ст. 185 К України засуджено – 3 роки позбавлення волі, і згідно ст. 75, 76, 104 КК України – 2 роки іспитового строку.

1-85/11 за обвинуваченням Куліченко Є.В., 25.06.1993 р.н., Руцького Д.В., 19.04.1996 р.н., за ч. 2 ст. 185 КК України – крадіжка. Справу розглянуто 29.03.2011 року. Куліченко Є.В. за ч. 2 ст. 185 КК України  засуджено – 1 рік позбавлення волі, і згідно ст. 75, 76, 104 КК України – 1 рік іспитового строку. Руцького Д.В. за ч. 2 ст. 185 КК України – 1 рік позбавлення волі, і згідно ст. 75, 76, 104 КК України – 1 рік іспитового строку.

1-28/11 за обвинуваченням Кондрашова Р.А., 10.08.1992 р.н., за ч. 1 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження. Справу розглянуто 29.03.2011 року, на момент скоєння злочину (17.06.2010 рік) Кондрашов Р.А. був неповнолітнім. За ч. 1 ст. 121 КК України Кондрашова Р.А. засуджено – 5 років позбавлення волі, і згідно ст. 75, 76, 104 КК України – 2 роки іспитового строку.

1-220/11 за обвинуваченням Капля А.А., 02.02.1994 р.н., Россейкіна Д.В. 17.01.1993 р.н. за ч. 2 ст. 186 КК України – грабіж. Справу розглянуто 05.05.2011 року. Капля А.А. засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України – 2 роки позбавлення волі, і згідно ст. 75, 76, 104 КК України – 2 роки іспитового строку; Рассейкіна Д.В. за ч. 3 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України – 2 роки позбавлення волі, і згідно ст. 75, 76, 104 КК України – 2 роки іспитового строку.

1-331/11 за обвинуваченням Овчаренко Є.І., 14.09.1961 р.н., Овчаренко А.С., 22.09.1985 р.н., Осадчої /Овчаренко/ В.С., 13.10.1992 р.н., Радзевич В.П., 07.06.1957 р.н., Ляшко Ю.А., 10.04.1984 р.н., засуджені за ч. 4 ст. 190 КК України – Шахрайство. По справі засуджені визнані організованою злочинною групою. Серед засуджених неповнолітньою на момент вчинення злочинів була Осадча /Овчаренко/ В.С., яка за ч. 4 ст. 190 КК України із застосуванням ст.69, 98 КК України – засуджена 1 рік 6 місяців позбавлення волі, і згідно ст. 75, 76, 104 КК України – 1 рік іспитового строку.  

1-300/11 за обвинуваченням Криванюк О.О., 25.11.1996 р.н., Мусотової Ю.С., 02.03.1995 р.н., за ч. 2 ст. 187 КК України – розбій. Справу розглянуто 29.06.2011 року. Криванюк О.О. за ч. 2 ст. 186 КК України (перекваліфіковано) із застосуванням ст. 69 КК України – засуджено 3 роки позбавлення волі, і згідно ст. 75, 76, 104 КК України – 2 роки іспитового строку; Мусатову Ю.С. за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69, 77 КК України – засуджено 5 роки позбавлення волі без конфіскації майна, і згідно ст. 75, 76, 104 КК України – 2 роки іспитового строку.

1-407/11 за обвинуваченням Попович О.А., 30.10.1993 р.н., за ч. 1 ст. 185 КК України. Справу розглянуто 06.06.2011 року. Попович О.А. за ч. 1 ст. 185 КК України засуджено – 1 рік позбавлення волі, і згідно 75, 76, 104 КК України – 1 рік іспитового строку.

1-409/11 за обвинуваченням Толстих О.О., 10.08.1994 р.н., за ч. 1 ст. 186 КК України - грабіж. Справу розглянуто 23.05.2011 року. Толстих О.О. засудженого за ч. 1 ст. 186 КК України – 120 годин громадських робіт.

1-422/11 за обвинуваченням Рибалко Р.А., 08.09.1995 р.н., за ч. 2 ст. 185 КК України – крадіжка. Справу розглянуто 29.08.2011 року. Рибалко Р.А. за ч. 2 ст. 185 КК України – 2 роки позбавлення волі, і згідно ст. 75, 76, 104 КК України – 2 роки іспитового строку.

1-446/11 за обвинуваченням Скимбова А.С. 11.06.1992 р. н., за ч. 1 ст. 309 КК України. Справ розглянуто 02.06.2011 року. Скимбова А.С. за ч. 1 ст. 309 засуджено – штраф 850, 00 гривень.

1-478/11 за обвинуваченням Черевичного В.В., 20.10.1990 р.н. за ч.1 ст.304, ч.2 ст.187, ч.3 ст.289, ч.2 ст.194 КК України; Тітова В.І. 25.08.1993 р.н., за ч.2 ст.187, ч.3 ст.289 КК України.  Справу розглянуто 04.07.2011 року. Тітова В.І. за ч.2 ст.187, ч.3 ст.289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України 6 років 6 місяців позбавлення волі.

1-480/11 за обвинуваченням Щербак С.В., 15.03.1989 р.н., Бондаренко А.А., 19.11.1994 р.н., Крамаренко В.В., 01.04.1990 р.н., Козік М.Ю., 20.05.1973 р.н., за ч. 2 ст. 296 КК України. Справу відносно Бондаренко А.А. 01.09.2011 року звільнено згідно п. «а» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2011 році».

1-507/11 за обвинуваченням Притули М.Ю., 09.05.1992 р.н., Макаревич Є.Г., 05.13.1978 р.н., Канівець С.А. ,06.10.1982 р.н., за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України. Справу розглянуто 23.06.2011 року. Притула М.Ю. засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України – 5 років позбавлення волі ,і згідно ст. 75, 76 КК України – 2 роки іспитового строку.

1-525/11 за обвинуваченням Філіпова С.В., 02.05.1992 р.н., за ч. 3 ст. 185 КК України – крадіжка. Справу розглянуто 28.09.2011 року. Філіпова С.В. за ч. 3 ст. 185 К України – 3 роки позбавлення волі, і згідно ст. 75, 76 КК України – 1 рік іспитового строку. (суддя Ярошенко А.Г.)

1-544/11 за обвинуваченням Банюк І.А., 18.08.1994 р.н., за ч. 2 ст. 307 КК України. Справу розглянуто 26.09.2011 року. Банюк І.А. за . 2 ст. 307 КК України засуджений – 5 років позбавлення волі, і згідно ст. 75, 76, 104 КК України – 1 рік іспитового строку.

1-632/11 за обвинуваченням Лещенко В.В., 05.10.1993 р.н., за ч. 1 ст. 309 КК України. Справу розглянуто 24.10.2011 року. Лещенко В.В. за ч. 1 ст. 309 КК України засуджено – 1 рік позбавлення волі, і за ст. 75, 76, 104 КК України – 1 рік іспитового строку. 

1-645/11 за обвинуваченням Чубчик К.С. за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 187 КК України – тяжке тілесне ушкодження, розбій. Справу розглянуто 07.11.2011 року. Чубчик К.С.  за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 187 КК України, і згідно ч. 1 ст. 70 КК України – 5 років позбавлення волі.

1-684/11 за обвинуваченням Кайола С.А., 21.03.1993 р.н., за ч. 1 ст. 190 КК України. Справу розглянуто 26.09.2011 року. Кайола С.А. за ч. 1 ст. 190 КК України призначено штраф у розмірі 510,00 гривень.

1-687/11 за обвинуваченням Прокопович О.С.,16.04.1993 р.н., за ч. 2 ст. 185 КК України. Справ розглянуто 18.10.2011 року. Прокопович О.С. за ч. 2 ст. 185 КК України засуджено – 2 роки позбавлення волі, і згідно ст. 75, 76 КК України – 1 рік іспитового строку.

1-763/11 за обвинуваченням Бондаренко А.В., 01.12.1991 р.н., Дурягіна Г.О., 16.12.1993 р.н., за ч. 3 ст. 185 КК України. Справу розглянуто 16.11.2011 року. Дурягіна Г.О. за ч. 3 ст. 185 КК України засуджено – 3 роки позбавлення волі, і згідно ст. 75, 76, 104 – 1 рік іспитового строку.

1-791/11 за обвинуваченням Олейника А.П., 10.06.1995 р.н., за ч. 1 ст. 309 КК України. Справу розглянуто 08.11.2011 року. Олейник А.П. за ч. 1 ст. 309 КК України засуджено із застосуванням ст. 71 КК України – 5 років 1 місяць позбавлення волі.

1-817/11 за обвинуваченням Конрад Є.В., 13.11.1993 р.н. за ч. 3 ст. 185 КК України. Справу розглянуто 30.11.2011 року. Конрад Є.В. за ч. 3 ст. 185 КК України засуджено – 3 роки позбавлення волі, і згідно ст.. 75, 76, 104 КК України – 1 рік іспитового строку. 

1-835/11 за обвинуваченням Кущ Д.А., 08.06.1996 р.н., Капленко П.Ю., 27.08.1995 р.н., за ч. 2 ст. 185 КК України. Справу розглянуто 30.11.2011 року. Кущ Д.А. та Капленко П.Ю. звільнено згідно п. а ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2011 році».

1-837/11 за обвинуваченням Давиденко І.В., 21.01.1995 р.н., за ч. 2 ст. 186 КК України. Справу розглянуто 29.12.2011 року. Давиденко І.В. за ч. 2 ст. 186 КК України засуджено – 4 роки позбавлення волі, згідно ч. 1 ст. 71 КК України – 4 роки 1 місяць позбавлення волі.

1-864/11 за обвинуваченням Бондаренко О.В., 09.07.1993 р.н., за ст. 309 ч. 1 КК України. Справу розглянуто 14.11.2011 року. Бондаренко О.В. за ч. 1 ст. 309 КК України засуджено – 850 грн. штрафу. 

1-882/11 за обвинуваченням Книш В.Д., 04.03.1993 р.н, за ч.  1 ст. 190 КК України. Справу розглянуто 10.11.2011 року. Книш В.Д. за ч. 1 ст. 190 КК України засуджено – 100 годин громадських робіт.

            Загальний аналіз таких справ свідчить про те що до неповнолітніх, найчастіше,  застосовується покарання у вигляді іспитового строку. Спостерігається повторність скоєння злочинів

Також протягом 2011 року в суддями Комунарського районного суду м. Запоріжжя було розглянуто 10 справ відносно 13 неповнолітніх осіб категорії 1-н з постановами про застосування до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру.

№1н-1/11 відносно Кптюх Р.О., 21.05.1999 р.н., за ч. 1 ст. 190 КК України - шахрайство. Справу розглянуто 14.01.2011 року. До неповнолітнього Каптюх Р.О. застосовано заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері Каптюх О.Е. до досягнення ним повнолітнього віку.

1н-2/11 відносно Каптюх Р.О., 21.05.1999 р.н., Фелькер О.О., 21.04.1997 р.н,  за ч. 2 ст. 185 КК України. Справу розглянуто 08.11.2011 року. Фелькер О.О. застосовано заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері Фелькер І.О. до досягнення ним повнолітнього віку. Неповнолітнього Каптюх Р.О. направлено до спеціального учбово-виховної установи – Камишевахську загальноосвітню школу соціальної реабілітації І-ІІ  ступенів строком на 1 рік.

1н-3/11 відносно Мельник В.П., 22.09.1995 р.н., ч. 1 ст. 263 КК України. Справ розглянуто 24.11.2011 року. Мельник В.П. застосовано заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері Мельник С.В. строком на 6 місяців.

1н-4/11 відносно Пліскач Д.С., 31.05.1997 р.н., за ч. 2 ст. 185 КК України. Справу розглянуто 13.09.2011 року. Пліскач Д.С. направлено у спеціальний учбовий заклад для дітей та підлітків строком на 2 роки.

1н-5/11 відносно Пронякіна С.М., 11.12.1996 р.н., за ч. 1 ст. 185 КК України. Справу розглянуто 10.06.2011 року. Пронякіна С.М. направлено у спеціальний учбовий заклад для дітей та підлітків строком на 2 роки.

1н-6/11 відносно Живолуп Я.Р., 11.10.1997 р.н., Хроненко В.В., 07.09.1997 р.н., Єжонкова Ю.Н., 28.05.1998 р.н., за ч. 2 ст. 296 КК України. Усіх неповнолітніх передано під нагляд матерям строком на 2 роки.

1н-7/11 відносно Коржова Р.С.,  12.06.1998 р.н., за ч. 1, 2 ст. 185 КК України. Справу розглянуто 14.06.2011 року. Коржова Р.С. передано під нагляд свого опікуна Коржовій І.Б. строком на 2 роки. Також Коржову Р.С. заборонено щоденно знаходиться не за місцем проживання щоденно з 21-00 годи вечора до 07-00 годин ранку строком на 6 місяців. 

1н-8/11 відносно Сокур І.А., 28.09.1997 р.н., за ч. 1 ст. 185 КК України. Справу розглянуто 13.12.2011 року. Сокур І.А. передано під нагляд батькові Сокур А.І. строком на 6 місяців.

1н-9/11 відносно Живило Р.О., 20.01.1996 р.н., за ч. 1 ст.286 КК України. Справу розглянуто 17.11.2011 року. Живило Р.О. передано під нагляд матері Живило Ю.Я. строком на 1 рік.

1н-10/11 відносно Литвиненко М.Р., 28.12.1998 р.н., за ч. 1, 2 ст. 185 КК України. Справу розглянуто 05.12.2011 року. Литвиненко М.Р. передано під нагляд батька Литвиненко Р.А. Також Литвиненко М.Р заборонено щоденно знаходиться не за місцем проживання щоденно з 21-00 годи вечора до 07-00 годин ранку строком на 6 місяців. 

Аналіз справ про застосування до неповнолітніх заходів виховного характеру свідчить також про наявність повторності скоєння злочинів неповнолітніми. Протягом 2011 року у таких справах були винесені в основному постанови про застосування до неповнолітніх заходів виховного характеру у вигляді передання під нагляд батькам або опікунам, трьох неповнолітніх направлено  у спеціальний учбовий заклад для дітей та підлітків; двом неповнолітнім заборонено щоденно знаходиться не за місцем проживання щоденно з 21-00 годи вечора до 07-00 годин ранку строком на 6 місяців; вісі неповнолітніх осіб передано під нагляд батькам чи опікунам.

Узагальнюючи викладене слід зазначити на те, що злочинність неповнолітніх поступово зростає. На фактор злочинності безперечно впливають неповноцінність сімей, в яких зростають діти, низький соціальний рівень життя населення, рівень виховання неповнолітніх, коло спілкування та ін.

Протягом 2011 року, судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя розглядали кримінальні справи за участю неповнолітніх з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства України. Розгляд таких справ безперечно був спрямований на захист прав, інтересів громадян і суспільства в цілому. Також слід зауважити на  підвищення оперативності та якості розгляду такої категорії справ.

Суддя Комунарського районного

суду м.Запоріжжя                                                                                     І.Й. Наумова