Узагальнення судової практики з постановлення виправдувальних вироків у 2010 році

  УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики з постановлення виправдувальних вироків у 2010 році

Виправдувальний вирок є актом державної влади, що реабілітує громадянина. Суд від імені держави проголошує його невинність, відновлює його честь, добре ім’я, статус повноправності.

Відповідно до ч. 4 ст. 327 Кримінально-процесуального кодексу України виправдувальний вирок постановляється:

- за відсутністю події злочину, коли судовим розглядом справи встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачувався підсудний, взагалі не мало місця або відсутній причинний зв'язок між діяннями підсудного і шкідливими наслідками, настанням яких обумовлюється злочинність діяння, зокрема, коли шкідливі наслідки настали внаслідок дії особи, якій заподіяно шкоду, або в результаті дії сил природи тощо;

- за відсутністю в діянні підсудного складу злочину, коли встановлено, що діяння, яке ставилось у вину підсудному, ним вчинено, але кримінальним законом воно не визнається злочинним, зокрема, якщо воно лише формально містить ознаки злочину, але через малозначність не являє суспільної небезпеки: відсутні інші умови, за яких дізнання визнається злочинним (повторність діяння, попереднє притягнення до адміністративної відповідальності тощо); діяння вчинено у стані необхідної оборони чи крайньої необхідності; мала місце добровільна відмова від вчинення злочину, а фактично вчинене не містить складу іншого злочину; підсудний не є суб’єктом злочину через відсутність спеціальних ознак, встановлених для суб’єкта даного складу злочину; підсудний не досяг віку, з якого він може нести кримінальну відповідальність;

- за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлено, але досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним.

Тільки за наявності однієї з цих трьох підстав суд виносить виправдувальний вирок.

Крім КПК України, питання постановлення виправдувального вироку регламентується:

- п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1993 року та № 12 від 03.12.1997 року “Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ та постановлення вироку”;

- абзацом 3 п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 1 квітня 1994 року “Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини”;

- абзацом 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 27 березня 1992 року із змінами, внесеними постановами № 3 від 04.06.1993 року та № 12 від 03.12.1997 року “Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини”.

         Протягом 2010 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя не було постановлено жодного виправдувального вироку.

Суддя Комунарського районного 

суду м. Запоріжжя                                                    Е.Г. Стоматов