flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення судової практики з постановлення випровдувальних вироків у 2009 році

 УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики з постановлення виправдувальних вироків у 2009 році

 

Виправдувальний вирок є актом державної влади, що реабілітує громадянина. Суд від імені держави проголошує його невинність, відновлює його честь, добре ім’я, статус повноправності.

Відповідно до ч. 4 ст. 327 Кримінально-процесуального кодексу України виправдувальний вирок постановляється:

- за відсутністю події злочину, коли судовим розглядом справи встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачувався підсудний, взагалі не мало місця або відсутній причинний зв'язок між діяннями підсудного і шкідливими наслідками, настанням яких обумовлюється злочинність діяння, зокрема, коли шкідливі наслідки настали внаслідок дії особи, якій заподіяно шкоду, або в результаті дії сил природи тощо;

- за відсутністю в діянні підсудного складу злочину, коли встановлено, що діяння, яке ставилось у вину підсудному, ним вчинено, але кримінальним законом воно не визнається злочинним, зокрема, якщо воно лише формально містить ознаки злочину, але через малозначність не являє суспільної небезпеки: відсутні інші умови, за яких дізнання визнається злочинним (повторність діяння, попереднє притягнення до адміністративної відповідальності тощо); діяння вчинено у стані необхідної оборони чи крайньої необхідності; мала місце добровільна відмова від вчинення злочину, а фактично вчинене не містить складу іншого злочину; підсудний не є суб’єктом злочину через відсутність спеціальних ознак, встановлених для суб’єкта даного складу злочину; підсудний не досяг віку, з якого він може нести кримінальну відповідальність;

- за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлено, але досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним.

Тільки за наявності однієї з цих трьох підстав суд виносить виправдувальний вирок.

Крім КПК України, питання постановлення виправдувального вироку регламентується:

- п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1993 року та № 12 від 03.12.1997 року “Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ та постановлення вироку”;

- абзацом 3 п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 1 квітня 1994 року “Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини”;

- абзацом 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 27 березня 1992 року із змінами, внесеними постановами № 3 від 04.06.1993 року та № 12 від 03.12.1997 року “Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини”.

         У 2009 році в провадженні Комунарського районного суду м.Запоріжжя перебувало 840 кримінальних справ, з яких розглянуто 627 справ з винесенням вироку 469 кримінальних справ відносно 518 засуджених, винесено 1 виправдувальний вирок відносно 1 особи.

Протягом 2009 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя був постановлений 1 виправдувальний вирок, а саме:

Суддею Дзярук М.П.

         - у кримінальній справі за обвинуваченням Лисенко Я.В. за ст. 166 КК України; Апеляційним судом Запорізької області вирок скасовано з поверненням справи прокуророві на додаткове розслідування.

На практиці найбільше труднощів викликають таки випадки:

1. Вчинений підсудним злочин був кваліфікований за двома статтями КК (за правилами ідеальної сукупності), однак суд визнав, що все вчинене слід кваліфікувати за однією з цих статей, а інша стаття КК кваліфіковано помилково.

2. Вчинені підсудним злочини (при реальній сукупності) були кваліфіковані органами досудового слідства за двома статтями КК (двом частинам статті КК), однак суд визнав, що всі дії підпадають під ознаки однієї з цих статей (частин статті) КК, що передбачає менш суворе покарання. У цьому випадку суд обґрунтовує перекваліфікацію обвинувачення.

Зрозуміло, що не можна діяти в такій же спосіб у випадку, коли суд встановить, що у вчинених підсудним злочинах є ознаки однієї з статей КК, але яка є більш тяжкою. Перекваліфікація означала б обтяження становища підсудного і порушення його права на захист. У такому випадку справу слід направляти на додаткове розслідування.

Діяльність Комунарскього районного суду м. Запоріжжя в 2009 року в цілому здійснювалась відповідно до конституційних засад судочинства і була спрямована на забезпечення захисту прав громадян, інтересів суспільства і держави та підвищення ефективності функціонування суду. За останні роки поліпшилась оперативність розгляду справ, менше стало  процесуальних порушень, які ще  допускають судді.

 

 

Голова Комунарського районного 

суду м. Запоріжжя                                                    С.Г. Герасименко