Узагальнення судової практики з повернення кримінальних справ на додаткове розслідування у 2009 році

 УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики з повернення кримінальних справ на додаткове розслідування у 2009 року

Згідно зі ст. 281 КПК України кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розсліду­вання з огляду на неповноту чи неправильність попереднього слідства, в тому числі і у разі суттєвого порушення вимог кримі­нально-процесуального закону органами дізнання та попереднього слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Підставами для повернення справ на додаткове розслідування є:

—неповнота досудового слідства;

—неправильність попереднього слідства, в тому числі істотні порушення кримінально-процесуального закону.

Умовою повернення справи на додаткове розслідування є не­можливість усунення названих недоліків у судовому засіданні.

Неповним признається таке досудове розслідування, у процесі якого залишилися невиявленими істотні обставини справи, що не дозволяє суду з упевненістю реконструювати досліджувану подію і з безсумнівністю дійти висновку про винність або невинуватість обвинуваченого, форму його провини і зв'язок його дій зі шкідли­вими наслідками, що настали, а отже, правильно вирішити кримі­нальну справу.

Аналіз практики свідчить, що ще не зжиті випадки неправиль­ного застосування інституту повернення справ на додаткове розслідування, а саме: коли із судових засідань на додаткове розслідування направляються справи для з'ясування питань, які мо­жуть бути перевірені самим судом; в окремих випадках, коли відсутні докази, які б підтверджували пред'явлене обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових даних, суди по­вертають справи на додаткове розслідування замість постанови виправдувальних вироків; інколи суди при істотній неповноті або неправильності проведеного дізнання чи попереднього слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, постановляють обви­нувальні вироки, що призводить до їх скасування у вищих судових інстанціях.

Протягом 2009 року суддями Комунарського районного суду м.Запоріжжя було винесено 4 постанови про повернення справи на додаткове розслідування по кримінальним справам,  3 з яких було оскаржено, а також по 2 кримінальним справам винесені вироки, але ухвалами Апеляційного суду Запорізької області вироки скасовані та повернуті на додаткове розслідування:

- по кримінальній справі № 1-854/09 за обвинуваченням Нажнова В.В. за ч. 2 ст. 125 КК України – 24.12.2009 року направлено на додаткове розслідування (суддя Герасименко С.Г.);

- по кримінальній справі № 1-304/09 за обвинуваченням Лагода О.В. за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України – 11.02.2009 року направлено на додаткове розслідування (суддя Кухар С.В.);

- по кримінальній справі № 1- 58/09 за обвинуваченням Галь В.П. за ч. 2 ст. 189 КК України – 14.10.2009  року направлено на додаткове розслідування (суддя Боровікова А.І.);

- по кримінальній справі № 1-278/09 за обвинуваченням Горбачьова В.О. за ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 158, ч. 3 ст. 158 КК України – 06.04.2009 року повернуто на додаткове розслідування (суддя Боровікова А.І.).

- по кримінальній справі № 1-104/09 за обвинуваченням Лисенко Я.В. за ст. 166 КК України 07.12.2009 року був винесений виправдувальний вирок але ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 03.03.2010 року вирок скасовано з поверненням справи прокурору на додаткове розслідування (суддя Дзярук М.П.);

- по кримінальній справі № 1-186/09 за обвинуваченням Гаркун Г.О., Власюк В.Д. за ч. 2 ст. 187 КК України 16.07.2009 року винесено обвинувальний вирок, а ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 16.11.2009 року справу було повернуто на додаткове розслідування прокурору Комунарського району (суддя Боровікова А.І.), з тих підстав, що згідно зі ст. 64 КПК України при проведенні досудового слідства обов’язково установлюється особа обвинуваченого, але в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують особу підсудних Власюка В.Д. та Гаркун Г.О. (ураховуючи, що засуджені тривалий термін займаються бродяжництвом, та не мають постійного місця проживання), також обставини, які були прийняті судом до уваги, можливо визнати пом’якшуючими, та такими, що можуть сприяти призначенню мінімального покарання передбаченого санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, але не такими, які істотно знижують ступень тяжкості даного злочину  та сприяючими призначенню покарання більш м’яким, ніж передбачено законом.

На даний момент невідомі результати розгляду апеляційних скарг по кримінальним  справам № 1-854/09 за обвинуваченням Нажнова В.В. за ч. 2 ст. 125 КК України; № 1-304/09 за обвинуваченням Лагода О.В. за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України; № 1- 58/09 за обвинуваченням Галь В.П. за ч. 2 ст. 189 КК України; № 1-278/09 за обвинуваченням Горбачьова В.О. за ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 158, ч. 3 ст. 158 КК України; № 1-104/09 за обвинуваченням Лисенко Я.В. за ст. 166 КК України; № 1-186/09 за обвинуваченням Гаркун Г.О., Власюк В.Д. за ч. 2 ст. 187 КК України

Вірне  застосування закону означає суворе дотримання норм кримінально-процесуального, кримінального, та іншого законодавства при провадженні кримінальних справ. Лише при цих умовах можливо піддати винного справедливому, відповідно тяжкості скоєного покаранню. Невірне застосування закону є підставою для скасування ухвалених по справі рішень та повернення кримінальної справи на ту стадію, де було допущено порушення.

Суддя Комунарського районного

суду м.Запоріжжя                                                                          А.І.Боровікова