Аналіз розгляду цивільних спорів про спадкове право за 2014 рік

               АНАЛІЗ

                                розгляду цивільних справ відносно спорів про спадкове право

 Спадкові відносини регулюються

 -          Цивільним кодексом України;

-          Законами України від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ, «Про нотаріат» від 23.06.2005 року № 2709-ІV, «Про міжнародне приватне право».

При здійсненні правосуддя суди керуються  узагальненням Вищого спеціалізованого суду України № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року  «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»;  листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  №10-1387/0/4-12 від 27.09.2012 року «Про практику застосування судами при розгляді окремих норм законодавства про власність та спадкування».

Відносини спадкування регулюються ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила цивільного кодексу Української  РСР.

Підсудність справ про спадкування визначається за правилами ст.109 ЦПК. Позови щодо спадкування за загальними правилами підсудності подаються за місцем проживання (знаходження) відповідача. За винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна. Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходженням майна або основної його частини. Згідно із ч.3 ст.114 ЦПК позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред'являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.

Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі.

Спори про спадкування підлягають розгляду судами виключно у порядку цивільного судочинства.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати:

-  місце відкриття спадщини;

-  коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 01 січня 2004 року або ж спадкодавець в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Обставини, які входять до предмета доказування  у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Протягом 2013 року до Комунарського районного суду міста Запоріжжя надійшло 82 цивільних справ відносно спорів про спадкове справо: із зазначеної кількості розглянуто 67 справ по 41 справах позов було задоволено, по 1 справам закрито провадження, 12 - залишено без розгляду, відмовлено у задоволенні позову - 13.

З яких Апеляційним судом Запорізької області залишено без змін 11, скасовано-2

У 2014 році до Комунарського районного суду міста Запоріжжя надійшло 58 цивільних справ про спадкове справо: із зазначеної кількості розглянуто 45 справ   по 24 справах позов було задоволено, 2- передано до іншого суду, по 1 справі закрито провадження, 11 - залишено без розгляду, відмовлено у позові -7.

З яких Апеляційним судом Запорізької області залишено без змін 8, скасовано-2

Статистика розгляду цивільних справ по спорам, про спадкове право, які знаходились в провадження суду

 у 2013 - 2014 р.р. по суддям

Загальне навантаження на суддів по спорам про спадкове право за 2013-2014 р.р.

                       Якість розгляду суддями справ по спорам про спадкове право за 2013-2014  р.р.

По деяких справах допускалися помилки, які потребують звернення особливої уваги з метою запобігання їх повторюваності в подальшому.

Наприклад ухвалою суду по цивільній справі Рудоман В.К. до Шаптала І.Ф., Ніколенко Л.О., Гончарук Ю.І., Коваленко Ю.М., треті особи Дорофєєва Л.К., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Гура М.Г. про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та визначення додаткового строку для прийняття спадщини відкрито провадження по справі. Відкриваючи провадження у справі, суддя виходив з того, що предметом позову являється визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, спір являється немайновим, а тому повинен розглядатися судами за правилами ст.109 ЦПК України – за місцем знаходження відповідача. Проте такі висновки не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать вимогам ст. 114 ІІПК України, за змістом якої позови з приводу нерухомого майна пред’являються за його місцезнаходженням. Зважаючи на те, що предметом спору являється спір з приводу нерухомого майна - спадкової квартири, яка знаходиться в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, висновок суду, що справа повинна розглядатися за місцем знаходження відповідачів не ґрунтується на законі. Зазначена позиція також була викладена в пункті 1 листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 року № 6-47/0/9-12 щодо деяких спірних питань застосування норм цивільного процесуального права, що на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред’являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Наприклад рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 03.02.2014 року  по цивільній справі за позовом Колодій Р.С. до Усової Л.М., третя особа Шоста запорізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, позов задоволено. Визнано за позивачем право власності на ½ частину спадку, квартири,  як за спадкоємцем за законом. Апеляційним судом Запорізької області рішення суду першої інстанції змінено, з наступних підстав.

При визначенні розміру цієї частки суд не врахував вимоги ч.2 ст.1241 ЦК України, відповідно до яких до обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість  речей домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї до спадкоємця. Згідно роз'яснень п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», при визначенні розміру  обов'язкової частки у спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансової установи), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті. Вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. За згодою особи, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, належну їй частку визначається із майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини. За даними спадкової справи, окрім квартири до складу спадщини входили і грошові вклади.  Таким чином, оскільки у позивача виникло право власності на ½ частину квартири, як на обов'язкову частку у спадщині, ухвалене рішення було змінено  в частині визначення розміру частки позивача у праві власності на квартиру в порядку спадкування обов'язкової частки, яка складає не 1/2 , а 29/100 часток квартири.