Узагальнення практики розгляду спорів, що виникають із земельних правовідносин за 2013 - 2014 рока

 Узагальнення практики розгляду Комунарським районним судом м.Запоріжжя спорів, що виникають із земельних правовідносин, за 2013-2014 роки

 Вступ

На виконання листа Апеляційного суду Запорізької області №1094/03-06/2014-вих від 03.10.2014 року здійснено аналіз судової практики розгляду Комунарським районним судом м.Запоріжжя справ щодо спорів, що виникають із земельних правовідносин, за 2013-2014 роки.

Метою зазначеного аналізу було вивчення практики застосування норм законодавства стосовно спорів, що виникають із земельних правовідносин, виявлення проблемних та спірних питань при його застосуванні, що потребують роз’яснень або законодавчого вирішення, найбільш характерних порушень чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Об’єктом проведення аналізу були судові рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя, прийняті за результатами розгляду справ щодо спорів, що виникають із земельних правовідносин, за період з 01.01.2013 року по 20.10.2014 року включно.

Конституцією України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, об’єктом права власності українського народу.

Відповідно до ст.13 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють від імені Українського народу права власника в межах визначених Конституцією України. Крім того, в Конституції України зазначено, що кожний громадянин України має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону. Згідно ст.14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Важливу роль у застосуванні правових норм чинного законодавства щодо земельних правовідносин відведено судам.

Аналіз статистичних даних

Згідно зі статистичними даними у період з 01.01.2013 року до 20.10.2014 року включно в провадженні Комунарського районного суду м.Запоріжжя перебувало 15 цивільних справ щодо спорів, що виникають із земельних правовідносин. Із ухваленням рішення розглянуто 12 справ або 80% від кількості справ визначеної категорії, провадження в яких закінчено. Позовні вимоги задоволено, у тому числі частково, у 6 справах,  частка яких серед числа справ, розглянутих з ухваленням рішення, становить 40%. Закрито провадження судом лише по 1 справі, що становить 6,7 % від загальної кількості справ щодо спорів, які виникають із земельних правовідносин, у зв’язку з визнанням мирової угоди. У 2 справах (13,3% від загальної кількості справ зазначеної категорії) позовні заяви повернуто для подання до належного суду.

У загальному розгляд даної категорії справ здійснювався суддями у встановлені законодавством строки, проте слід звернути увагу на те, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначав експертизи за заявами осіб, які беруть участь у справі, а тому на час проведення експертизи провадження у справах зупинялося, до надання відповідних експертних висновків, що значно збільшувало загальний строк розгляду справ.

В провадженні Комунарського районного суду м.Запоріжжя перебувало 15 цивільних справ щодо спорів, які виникають із земельних правовідносин, з наступних категорій:

– усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (у т.ч. визначення порядку користування земельною ділянкою, виділ в натурі частки земельної ділянки, що перебуває у спільній власності) – 11 справ;

– визнання недійсним або скасування державного акту на земельну ділянку – 3 справи;

– визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування – 1 справа.

Таким чином, найбільшу частку розглянутих Комунарським районним судом м.Запоріжжя справ щодо спорів, що виникають із земельних правовідносин, складають справи щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Підсудність та підвідомчість справ

Першим питанням, з яким стикається особа, що звертається до суду з позовом, що виникає із земельних правовідносин, є визначення підсудності відповідної справи.

Як вбачається з ч.1 ст.15 ЦПК України, зазначена норма не передбачає вичерпності у регулюванні питання підвідомчості (зокрема щодо земельних спорів), передбачаючи, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства відповідні справи, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.114 Цивільного процесуального кодексу України, яка визначає виключну підсудність, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Згідно ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належить земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ №7» від 16.04.2004 року у випадках, коли вимоги пов'язуються з визнанням права на земельну ділянку, встановленням порядку користування земельною ділянкою чи усуненням перешкод у цьому, іншими вимогами з приводу земельної ділянки чи розташованої на ній нерухомості, зокрема про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, суди обов'язково застосовують правила про виключну підсудність (стаття 114 ЦПК).

Загалом розгляд категорії справ щодо спорів, що виникають із земельних правовідносин, здійснювався суддями у відповідності до вимог законодавства щодо підвідомчості та підсудності земельних спорів. Зокрема, у 2 справах (13,3% від загальної кількості справ зазначеної категорії) позовні заяви було повернуто для подання до належного суду за місцем знаходження земельної ділянки.

Проблемні питання щодо спорів, що виникають із земельних правовідносин

Велика кількість проблем у земельній сфері виникає через неврегульованість законодавства, що ускладнює процес захисту прав землекористувачів та землевласників. Основним проблемним видом земельних спорів з точки зору визначення підсудності є спори щодо визнання незаконними та/або скасування рішень органів місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у власність або користування юридичних чи фізичних осіб.

Крім того, деякі проблемні питання щодо спорів, що виникають із земельних правовідносин, частково вирішуються постановами пленумів, інформаційними листами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, однак останні не є нормативно-правовими актами і не мають обов’язкового характеру – вони мають рекомендаційний характер та є результатом вивчення, аналізу та узагальнення судової практики, які здійснюються вищими спеціалізованими судами відповідно до ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відсутність нормативного регулювання є причиною нестабільності судової практики. Остаточно вирішити проблему підсудності спорів із земельних правовідносин можливо лише шляхом законодавчого врегулювання, узгодивши при цьому відповідні положення всіх процесуальних кодексів. Від цього напряму залежить формування єдиної усталеної судової практики із зазначеної категорії спорів.

Також однією із проблем, що впливає на якість розгляду в судах справ із земельних спорів, є рівень нормативно-правової бази, яка є складною в застосуванні через її мінливість та суперечливість. Внаслідок цього утворюється різна практика застосування судами правових норм в однорідних правовідносинах.

Додаток: 1) цивільні справи №812/5964/12 (провадження №2/333/112/13) у 2 томах: 1 том на 142 арк., 2 том – 189 арк., №812/8101/12 (провадження №2/333/212/13) на 277 арк., 812/8570/12 (провадження №2/333/255/13) на 196 арк.;

2) належним чином завірені п’ять копій судових рішень на 11 аркушах.

З повагою,

Голова Комунарського районного суду

м.Запоріжжя                                                                                                         С.Г. Герасименко