Узагальнення практики розгляду справ із застосування положень ЦПК України про наказове провадження в 2006 році та І півріччі 2007 року

 УЗАГАЛЬНЕННЯ

практики Комунарського районного суду м.Запоріжжя

із застосування положень ЦПК України про наказове провадження

в 2006 році та І півріччі 2007 року

У цивільне судочинство введені нові процедури, що направлені на розумне спрощення, зокрема, наказне провадження (розділ ІІ, ст. 95-106). Новий ЦПК передбачає, що суди розглядають справи в порядку позовного, наказного та окремого провадження. Слід зазначити, що видача судового наказу за правилами, передбаченими розділом ІІ ЦПК, допускається лише у зв'язку з відносинами, спори по яким віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Судовий наказ, як і заочне рішення, є формами судового рішення. У зв'язку з цим є дві підстави зазначити, що судовий наказ є самостійним видом судового рішення у цивільних справах, яким завершується процесуальна діяльність суду першої інстанції. Ч. 1 ст. 95 ЦПК України зазначає, що судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Таким чином, завдання  наказного провадження – прискорення вирішення ряду вимог, пов'язаних зі стягненням з боржника грошових коштів або витребуванням майна. Задля цього закон зазначає, що судовий наказ є особливою формою судового рішення і, одночасно, має силу виконавчого документа, що підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 95 ЦПК України). Відповідно до цього особливістю провадження є те, що сторонами у ньому виступають не позивач і відповідач, а стягувач (кредитор) та боржник, хоча в деяких статтях кодекс називає стягувача заявником (як, наприклад, в п. 2 ч. 2 ст. 97 ЦПК), а боржника заінтересованою особою (ч. 2 ст. 26 ЦПК). Ними можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Спрощений порядок наказного провадження обумовлюється такою особливістю, як обмеженим колом вимог, відносно яких таке провадження допустиме.

Судове рішення у вигляді судового наказу завершує процедуру наказного провадження, яке може бути порушене лише по документально підтвердженим і безспірним вимогам, передбаченим ст. 96 ЦПК.

Прослідкуємо порядок видачі, повернення заяв про видачу судових наказів Комунарським судом за 2006 рік та перше півріччя 2007 року.

Так, в 2006 році до Комунарського районного суду м.Запоріжжя всього надійшло 380 заяв про видачу судового наказу (залишок на початок року складав 5 заяв), 384 заяви розглянуто і видано 347 судових наказів. Відмовлено у прийнятті 31 заяви (по 30 заявлено вимоги, не передбачені статтею 96 ЦПК України, по 1 вбачався спір про право), 6 заяв повернуті заявникам.

 Заяв про видачу судового наказу на вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі, в 2006 році надійшло 212 (залишок на початок року – 5 заяв), 216 заяв розглянуто і видано 202 судових накази. Відмовлено у прийнятті 8 заяв (по 7 заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 ЦПК України, по 1 вбачався спір про право), 6 заяв повернуті заявникам.

Про видачу судового наказу на вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати в 2006 році подано 168 заяв (залишку на початок року не було), 168 заяв розглянуто і видано 145 судових наказів. Відмовлено у прийнятті 23 заяв (по ним було заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 ЦПК України).

Заяв про видачу судового наказу на вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника чи на іншу вимогу в 2006 році до Комунарського суду не надходило.

В 2006 році надійшла 1 заява про скасування судового наказу, зокрема, про скасування судового наказу, виданого на заявлену вимогу, яка грунтувалася на правочині, вчиненому в письмовій формі. Ця заява була розглянута, судовий наказ скасовано.

В І півріччі 2007 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя всього надійшло 272 заяви про видачу судового наказу (залишок на початок року складав 1 заява), 273 заяви розглянуто і видано 272 судових накази. Відмовлено у прийнятті 1 заяви (по ній заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 ЦПК України). Заявникам заяви не поверталися.

 Заяв про видачу судового наказу на вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі, в І півріччі 2007 року надійшло 189 (залишок на початок року – 1 заява), 190 заяв розглянуто і видано 190 судових наказів. Відмовлено у прийнятті 1 заяви (по ній заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 ЦПК України).

Про видачу судового наказу на вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати в І півріччі 2007 року подано 82 заяви (залишку на початок року не було), 82 заяви розглянуто і видано 82 судових накази.

Заяв про видачу судового наказу на вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника чи на іншу вимогу в І півріччі 2007 року до Комунарського суду не надходило.

В І півріччі 2007 року надійшло 7 заяв про скасування судового наказу, зокрема, про скасування судових наказів, виданих на заявлені вимоги, які грунтувалися на правочинах, вчинених в письмовій формі. Всі 7 заяв було розглянуто, судові накази скасовані.

Більшість судових наказів було видано за ч.1 п.1 ст.96 ЦПК України на вимоги, які грунтувалися на правочинах, вчинених в письмовій формі (2006 рік – 202, І півріччя 2007 року – 189).

Суд при видачі судових наказів вищезазначеною вимогою виходив, перш за все, з поняття правочину та вимог до його письмової форми. Так, відповідно до статті 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми, дво- чи багатосторонніми (договори). Згідно зі статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; якщо він підписаний його сторонами. Стаття 208 ЦК України вказує на правочини, які належить вчиняти у письмовій формі. Згідно статті 209 ЦК правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Тобто, нотаріальна форма правочину є лише однією з письмової форми правочину.

Наприклад:

1. Заява ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за договором №DNH4KS61160168 від 08.03.2006 року з Дмитрієва Володимира Пилиповича в розмірі 4 488, 82 грн. Заява стягувача відповідає вимогам ст. ст. 96, 97 ЦПК України, а саме: заява про видачу судового наказу подана в письмовій формі в якій вказано:

- найменування суду, в який подається заява (Комунарський районний суд м. Запоріжжя його місцезнаходження);

- ім'я (найменування) представника заявника а також ім'я (найменування боржника їх місце проживання;

- вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

- перелік документів, що додаються до заяви;

- заява підписана представником і подана з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржникі;.

- до заяви, яка подається представником заявника, подано документ, що підтверджує його повноваження (довіренніть);

- сплачено відповідну сумму судового збору.

Суд розглядаючи вищезазанчену заяву встановив, що відповідно до укладеного договору №DNH4KS61160168 від 08.03.2006 року Дмитрієв В.П. отримав кредит у розмірі 4759, 49 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2, 09% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 10.09.2007р. У порушення норм закону та умов договору Боржник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з чим, станом на 13.12.2006 р. у нього виникла заборгованість в сумі 4488, 82 грн., що складається: суми заборгованості за тілом кредиту – 3927,35 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 508, 11 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором – 53, 36 грн. (підтверджується розрахунком заборгованості).Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦПК України та ч. 2 ст. 1050 ЦПК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. На основі вищевикладеного, суд керуючись ст. 526 ЦПК України (сторони за договором повинні виконувати свої зобов'язання належним чином у відповідності до умов договору та у встановлений строк), ст. 629 ЦПК України (договір є обов'язковим для виконання сторонами) видав судовий наказ про стягнення з Боржника заборгованості, а також судових витрат на користь Стягувача.

2. Заява ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за договором №DNH4KP82600277 від 18.04.2006 року з Власенко Олександра Сергійовича в розмірі 4786, 95 грн. Заява стягувача відповідає вимогам ст. ст. 96, 97 ЦПК України.

Суд розглядаючи вищезазанчену заяву встановив, що відповідно до укладеного договору №DNH4KP82600277 від 18.04.2006 р. Власенко Олександр Сергійович отримав кредит у розмірі 3880, 50 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2, 09% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 18.04.2008р. У порушення норм закону та умов договору Боржник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з чим, станом на 19.12.2006 р. у нього виникла заборгованість в сумі 4786, 95 грн., що складається: суми заборгованості за тілом кредиту – 3880,50 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 792, 07 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором – 104, 34 грн. (підтверджується розрахунком заборгованості).Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦПК України та ч. 2 ст. 1050 ЦПК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. На основі вищевикладеного, суд керуючись ст. 526 ЦПК України (сторони за договором повинні виконувати свої зобов'язання належним чином у відповідності до умов договору та у встановлений строк), ст. 629 ЦПК України (договір є обов'язковим для виконання сторонами) видав судовий наказ про стягнення з Боржника заборгованість, а також судові витрати на користь стягувача.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.96 ЦПК України, за заявою про видачу судових наказів з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникам суми заробітної плати Комунарським районним судом м.Запоріжжя в 2006 році видано 145 судових наказів, а в І півріччі 2007 року 82 судових накази.

Стаття 115 КЗпП передбачає, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

При розгляді заяви про видачу судового наказу з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати встановлює факт затримки нарахованої працівникові заробітної плати. Доказом цього може бути: будь-який документ, що підтверджує розмір нарахованої працівникові зарплати, зокрема довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист тощо.

Наприклад:

- заява Баздирєва Юрія Павловича про видачу судового наказу з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати в розмірі 4035 грн. 13 коп. з Відкритого акціонерного товариства «Гарант-сервіс». При розгляді вищевказаної заяви судом було встановлено, що в порушення норм  чинного законодавства, дійсно відповідачу з 01.08.2006 року по 01.11.2006 рік не виплачується нарахована заробітна плата, сума якої за вищевказаний період відповідно довідки від підприємства становить 4035, 13 грн.  Заява стягувача відповідає вимогам ст. ст. 96, 97 ЦПК України у зв'язку з чим заяву заявника було задоволено, видано судовий наказ;

- заява Зінченко Валентини Григорівни про видачу судового наказу з вимогою про стягнення нарахованої але не виплаченої суми заробітної плати в розмірі 8102 грн. 33 коп. з Відкритого акціонерного товариства «Гарант-сервіс». При розгляді вищевказаної заяви судом було встановлено, що в порушення норм  чинного законодавства, дійсно відповідачу з 01.08.2006 року по 31.03.2007 рік не виплачується нарахована заробітна плата, сума якої за вищевказаний період, відповідно довідки від підприємства становить 8102, 33 грн.  Заява стягувача відповідає вимогам ст. ст. 96, 97 ЦПК України у зв'язку з чим заяву заявника було задоволено, видано судовий наказ.

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладений обов'язок представництва інтересів громадян в суді у випадках, визначених законом. Згідно ст. 45 ЦПК України прокурор може звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура здійснює функцію представництва у суді інтересів громадян, які неспроможні через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження.

Наприклад:

- заява заступника прокурора м. Запоріжжя в інтересах Юсупова Сулеймана Аюповича про видачу судового наказу з вимогою про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати з Запорізького державного підприємства «Радіоприлад». Підставою для звернення прокурора до суду з цією заявою є неспроможність Юсупова С.А. через тяжкий матеріальний стан самостійно захистити гарантоване ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди на працю, яке порушено ЗДП «Радіоприлад», що виявлено під час перевірки, проведеної прокуратурою м. Запоріжжя. Судом при розгляді вищевказаної заяви було встановлено, що в порушення положень ст. 115 КЗпП та ст. 24 ЗУ»Про оплату праці», Юсупову С.А. за січень 2006 р. заробітна плата нараховувалась, але не була виплачена у зв'язку з відсутністю коштів. Загальна сума заборгованості  за січень 2006 рік складає 1174 грн. Те що Юсупов С.А. є працівником ЗДП «Радіоприлад» підтверджується Трудовою книжкою, а наявність заборгованості за нараховану заробітну плату підтверджується довідкою з підприємства. Суд дослідивши матеріали заяви з доданими до неї документами, яка подана у встановленому законом порядку  встановив, що заява підлягає задоволенню у зв'язку з чим було видано судовий наказ про стягнення з ЗДП «Радіоприлад» заборгованість у сумі 1174 грн. на користь стягувача;

- заява заступника прокурора м. Запоріжжя в інтересах Лупіноса Юрія Миколайовича про видачу судового наказу з вимогою про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати з Запорізького державного підприємства «Радіоприлад». Підставою для звернення прокурора до суду з цією заявою є неспроможність Лупіноса Ю.М. через тяжкий матеріальний стан самостійно захистити гарантоване ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди на працю, яке порушено ЗДП «Радіоприлад», що виявлено під час перевірки, проведеної прокуратурою м. Запоріжжя. Судом при розгляді вищевказаної заяви було встановлено, що в порушення положень ст. 115 КЗпП та ст. 24 ЗУ»Про оплату праці», Лупіносу Ю.М. за грудень 2006 р. заробітна плата нараховувалась, але не була виплачена у зв'язку з відсутністю коштів. Загальна сума заборгованості  за грудень 2006 рік складає 322,00 грн. Те що Лупінос Ю.М. являється працівником ЗДП «Прадіоприлад» підтверджується Трудовою книжкою, а наявність заборгованості за нараховану заробітну плату підтверджується довідкою з підприємства. Суд дослідивши матеріали заяви з доданими до неї документами, яка подана у встановленому законом порядку  встановив, що заява підлягає задоволенню у зв'язку з чим було видано судовий наказ про стягнення з ЗДП «Радіоприлад» заборгованість у сумі 322,00 грн. на користь стягувача.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 100 ЦПК України, в 2006 році відмовлено у прийнятті 31 заяви (по 30 заявлено вимоги, не передбачені статтею 96 ЦПК України, по 1 вбачався спір про право), в І півріччі відмовлено у прийнятті 1 заяви, оскільки заявником була заявлена вимога, не передбачена статтею 96 ЦПК України.

Наприклад:

- заява Белоконева В'ячеслава Миколайовича до Військової частини А-1978 про видачу судового наказу з вимогою стягнення заборгованості грошової компенсації замість речового майна, посилаючись на те, що ним не була отримана компенсація за речове майно в сумі 3263, 10 грн. Розглянувши надані матеріали суд дійшов висновку, про необхідність відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, оскільки заявником заявлено вимогу не передбачену ст. 96 ЦПК України, разом з тим із змісту заяви вбачається, що зазначені позовні вимоги виходять за межі цивільної юрисдикції, є спірним правом і повинні розглядатися за правилами КАС України. Таким чином, суд відмовив Белоконеву В.М. у прийнятті заяви про видачу судового наказу;

- заява ВАТ з газопостачання і газифікації «Запоріжгаз» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за природним газом з Лєбєдєвої Ю.О.. Заявник посилається на те, що відповідно до «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою КМУ від 09.12.1999 р. № 2246 (у редакції постанови КМУ від 14.04.2004 р. № 476) і договору «Про надання послуг з газопостачання» від 22.05.2006 р. № 113304089, підприємство ВАТ «Запоріжгаз» на 01.07.2006 р. надало боржнику Лєбєдєвій Ю.О. послуги з газопостачання природним газом на суму 335 грн. 70 коп. Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею боргу. Таким чином, підписавши договір №113304089 від 22.05.2006 р., боржник фактично підтвердив існуючу заборгованість перед ВАТ «Запоріжгаз» у розмірі 315 грн. 82 коп. та провівши часткову оплату у рахунок боргу, тим самим фактично перервав строк позовної давності. У зв’язку з чим просять поновити строк позовної давності. Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу. Відповідно до ст. 100 ч. 1 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, оскільки заявлено вимогу, не передбачену ст. 96 ЦПК України  та із заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право. Із наданого розрахунку заборгованості, доданого до заяви, вбачається, що борг на момент передачі бази даних КП «ВРЕЖО-11» до ВАТ «Запоріжгаз», станом на 01.11.2003 року складав 228 грн., і тільки з листопада 2003 року починається розрахунок заборгованості ВАТ «Запоріжгаз» по місяцях та роках за використаний природній газ, тобто стає незрозумілим, за який період утворилася заборгованість у розмірі 228 грн. Щодо питання про поновлення строку позовної давності, то воно може розглядатися у цивільному, а не в наказному провадженні. Все зазначене вказує на наявність спору про цивільне право. Таким чином, вимога, з якою ВАТ «Запоріжгаз» звернулося до суду для видачі судового наказу, не передбачена ст. 96 ЦПК України і наявний спір про право, що є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до ст. 106 ЦПК України, при надходженні до суду заяви боржника про скасування судового наказу у встановлений законом строк, суддя одноособово протягом п'яти днів без судового розгляду і виклику сторін скасовує свій судовий наказ, про що постановлюється ухвала, в якій роз'яснюється, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову. При цьому, незгода боржника з заявленими до нього вимогами означає, що він оспорює документально підтверджене право кредитора на стягнення з нього грошової суми або витребування рухомого майна. У такому випадку для суду не є важливим мотиви такої незгоди і вони не повинні з'ясовуватись, виданий судовий наказ безумовно скасовується. При скасуванні судового наказу учасники спору не викликаються, судове засідання не проводиться і суд не може входити в обговорення обставин справи, так як виникає спір про право.

Згідно ст.106 ЦПК України, Комунарським районним судом м.Запоріжжя за заявою Боржника про скасування судового наказу в І півріччі 2007 року скасовано 7 судових наказів, в 2006 році скасований 1 судовий наказ.

Наприклад:

- заява ЗДП «Радіоприлад» про скасування судового наказу. 04.09.2006 року за заявою заступника прокурора м. Запоріжжя видано судовий наказ про стягнення заборгованості по заробітній платі з ЗДП «Радіоприлад» в сумі 341 грн. на користь Кошель Нелі Дмитрівни. Боржник ЗДП «Радіоприлад» у поданій заяві просить скасувати виданий судовий наказ, посилаючись на безпідставність заявлених стягувачем вимог, тобто 06.05.2006 року суддею Артемовою Л.Г. вже було видано судовий наказ по справі № 2-н-2950/06 про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати за січень 2005 року в розмірі 341 грн. на користь Кошель Н.Д., який набрав чинності. З вищенаведених підстав ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя було скасовано судовий наказ по справі №2-н-4214/06;

- заява Дроздова Олександра Івановича про скасування судового наказу. 25.05.2007 р. за заявою Геворкян Арташа Ашотовича видано судовий наказ про стягнення з Дроздова О.І. суми заборгованості у розмірі 8459 грн. 00 коп. та судових витрат у сумі 208 грн. 00 коп. 11.06.2007 року Дроздов О.І. подав заяву про скасування судового наказу, у якій він посилається на недоведеність заявлених стягувачем вимог. У зв’язку з чим ухвалою суду судовий наказ було скасовано.

В.о. голови

Комунарського районного суду

м.Запоріжжя                                                                                 А.Г.Ярошенко