АНАЛІЗ
розгляду кримінальних справ «Злочини проти правосуддя» за 2015 рік
В умовах сьогодення одним з важливих завдань держави є забезпечення здійснення справедливого та неупередженого правосуддя. Конституція України (ст. 124) встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами - КС України та судами загальної юрисдикції, що разом складають судову систему України. Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції, що вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів КУ та дає офіційне тлумачення КУ й законів України. Суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя розглядаючи цивільні, господарські, адміністративні та кримінальні справи. Розгляд кожної категорії справ має окремий процесуальний порядок. Діяльність органів досудового слідства, прокуратури, органів, які здійснюють виконання судових рішень, захисників і законних представників особи також є частиною здійснення правосуддя, оскільки вказані органи й особи забезпечують, супроводжують і допомагають судовій владі в реалізації її функцій. У розділі XVIII Особливої частини КК "Злочини проти правосуддя" містяться норми (статті 371-400), які передбачають відповідальність за посягання, що шкодять інтересам правосуддя.
Злочини проти правосуддя - це суспільне небезпечні та протиправні діяння, що посягають на нормальну діяльність судової влади, а також органів і осіб, які забезпечують реалізацію цієї діяльності (органів досудового слідства, прокуратури, виконання покарань, захисників, законних представників особи тощо).
Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду і до яких належать: завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою (ст. 371 КК України); притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК України); порушення права на захист (ст. 374 КК України); постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК України); втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК України); незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду (ст. 3761 КК України); втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст. 397 КК України).
Злочини, які посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, власність суддів, народних засідателів, присяжних та інших учасників судочинства і до яких віднесено: погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377 КК України); погроза або насильство щодо захисника чи представника особи (ст. 398 КК України); умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 378 КК України); умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи (ст. 399 КК України);посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379 КК України); посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги (ст. 400 КК України).
Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують одержання достовірних доказів та істинних висновків у справі,і до яких належать: примушування давати показання (ст. 373 КК України); завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК України); завідомо неправдиве показання (ст. 384 КК України); відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків (ст. 385 КК України); перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку (ст. 386 КК України).
Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують своєчасне розкриття та присічення злочинних посягань. До них віднесено: невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист (ст. 380 КК України); розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист (ст. 381 КК України); розголошення даних досудового слідства або дізнання (ст. 387 КК України); приховування злочину (ст. 396 КК України); порушення правил адміністративного нагляду (ст. 395 КК України).
Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують належне виконання рішень, вироків, ухвал, постанов суду і призначеного ним покарання, а саме: невиконання судового рішення (ст. 382 КК України); незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації (ст. 388 КК України); ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі (ст. 389 КК України); ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі (ст. 390 КК України); злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань (ст. 391 КК України); дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань (ст. 392 КК України); втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 КК України); втеча зі спеціалізованого лікувального закладу (ст. 394 КК України).
Родовим об'єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують здійснення правосуддя в державі. Такі суспільні відносини покликані охороняти функціонування встановленої в державі системи судочинства, захищати інтереси тих органів і осіб, які виконують важливі завдання із забезпечення та сприяння здійсненню судом правосуддя. Безпосередній об'єкт вказаних злочинів - суспільні відносини, пов'язані з регулюванням певних аспектів діяльності щодо здійснення правосуддя. Додатковими необхідними чи факультативними безпосередніми об'єктами злочинів проти правосуддя можуть бути життя, здоров'я і гідність особи, її права та свободи, власність, порядок виконання службовими особами своїх повноважень, громадський порядок, громадська безпека, інші блага.
Об’єктивна стороназлочинів проти правосуддя полягає в різних видах перешкоджання чи протидії нормальній діяльності органів чи установ, які здійснюють правосуддя, або діяльності уповноважених законом осіб, які сприяють здійсненню судочинства. Частіше за все це проявляється в формі активної поведінки – дії. Наприклад, постановлення суддею завідомо неправосудного вироку (ст. 375 КК України), погроза вбивством народному засідателю (ч. 1 ст. 377 КК України) або знищення майна захисника (ст. 399 КК України) вчиняються лише шляхом активної поведінки суб’єктів цих злочинів. Окремі злочини проти правосуддя можуть вчинятися лише шляхом пасивної поведінки – бездіяльності. Наприклад, відмова свідка від давання показань (ч. 1 ст. 385 КК України) чи ухилення від покарання (ст. 389 КК України) полягають у невиконанні особою покладених на неї обов’язків, тобто у злочинній бездіяльності суб’єкта.
Деякі зі злочинів проти правосуддя можуть вчинятися шляхом як дії, так і бездіяльності. Наприклад, ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі (ч. 1 ст. 390 КК України) може полягати в самовільному залишенні місця обмеження волі (дія), а за ч. 2 цієї статті – у неповерненні до місця відбування цього покарання особи, якій було дозволено короткочасний виїзд із місця обмеження волі (бездіяльність). Злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, може вчинятися шляхом невиконання вироку, рішення, ухвали чи постанови суду (бездіяльність), а може полягати у перешкоджанні їх виконанню (дія).
Суб'єктивна сторона абсолютної більшості злочинів проти правосуддя вчиняється з прямим умислом. В основних або кваліфікованих складах деяких злочинів проти правосуддя закон вимагає встановлення певних мотивів (ч. З ст. 371, ч, 2 ст. 375, ч. 2 ст. 383, статті 379, 400) або мети (статей 376, 386, 392, 395). Лише злочини, передбачені статтями 380 та 381 КК України, можуть бути вчинені з необережності або за наявності змішаної форми вини.
Суб'єкт злочинів проти правосуддя може бути як загальний, так і спеціальний. Загальним є суб'єкт при вчиненні злочинів, передбачених статтями 376, 377, 378, 379, 386, 397-400 КК, Спеціальні суб'єкти -це, наприклад, службові особи, що працюють у сфері правосуддя (слідчі, прокурори, судді) статті 371-375, ч. 2ст. 383 КК; інші. службові особи - ч. 2 ст. 376, статті 380, 381, 382, ч 2 ст 397 КК: особи, залучені до сфери правосуддя (потерпілий, експерт, свідок, засуджений тощо) - статті 383, 384, 385, 393 КК та ін.
Здійснюючи судочинство по кримінальним справам з злочинів проти правосуддя суд керується:
o Конституцією України;
o Кримінальним кодексом України;
o Кримінальним процесуальним кодексом України;
o Законом України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»;
o Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»;
o Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»;
o Законом України «Про Національну поліцію»;
o Законом України «Про прокуратуру»;
o Законом України «Про судоустрій та статус суддів»;
o Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади»;
o Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 р. № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства»;
o Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1993р. № 2 «Про судову практику в справах про злочини, пов'язані з порушенням режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі»;
o Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 вересня 2011 року № 8 «Про узагальнення судової практики про застосування судами кримінально-процесуального законодавства при призначенні судових експертиз і використання їх висновків у кримінальному судочинстві».
Розділ ХVІІІ Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за наступні злочини:
1. Стаття 371. Завідомо незаконне затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою
2. Стаття 372. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності
3. Стаття 373. Примушування давати показання
4. Стаття 374. Порушення права на захист
5. Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови
6. Стаття 376. Втручання в діяльність судових органів
7. Стаття 376-1. Незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду
8. Стаття 377. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного
9. Стаття 378. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
10. Стаття 379. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя
11. Стаття 380. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
12. Стаття 381. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
13. Стаття 381-1. Невиконання слідчим вказівок прокурора
14. Стаття 382. Невиконання судового рішення
15. Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
16. Стаття 384. Завідомо неправдиве показання
17. Стаття 385. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків
18. Стаття 386. Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
19. Стаття 387. Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування
20. Стаття 388. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації
21. Стаття 389. Ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі
22. Стаття 389-1. Умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості
23. Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
24. Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань
25. Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань
26. Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
27. Стаття 394. Втеча із спеціалізованого лікувального закладу
28. Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду
29. Стаття 396. Приховування злочину
30. Стаття 397. Втручання в діяльність захисника чи представника особи
31. Стаття 398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
32. Стаття 399. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
33. Стаття 400. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги
Метою узагальнення є вивчення та аналіз судової практики по кримінальних справах даної категорії, виявлення випадків порушення норм права та встановлення їх причин, визначення кола проблем, які виникають при розгляді справ.
У зв’язку з цим було вивчено кримінальні справи про злочини, передбачені ст.ст. 371-400 КК України, які розглянуті в 2015 році.
Комунарським районним судом м. Запоріжжя у 2015 році було розглянуто 3 кримінальні провадження, з них 2 з постановлення вироку відносно 2 осіб, 1 справа з винесенням ухвали відносно 1 особи, про злочини передбачені ст.ст.383, 384, 389 КК України.
Із них:
1. за ст.383-384 КК України 2 справи відносно 2 осіб: 1 ухвала про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі та 1 вирок, за яким особу за ст.383 ч.1, ст.384 ч.1, 70 КК України засуджено до 1 року позбавлення волі, за правилами ст.71 КК України – до 5 років 1 місяця позбавлення волі.
2. за ст.389 КК України 1 справа відносно 1 особи: - вирок суду із застосуванням ст.75 КК України; вироком Апеляційного суду Запорізької області даний вирок суду змінено в частині призначеного покарання.
Порівняльна таблиця з розгляду кримінальних справ про злочини проти правосуддя у 2014 та 2015 роках
|
КАТЕГОРІЇ
|
2014
|
2015
|
ДИНАМІКА
|
|
Злочини проти правосуддя
|
10
|
3
|
-7
|
|
завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиве показання
|
4
|
2
|
-2
|
|
ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі
|
1
|
1
|
0
|
Суддя Наумова І.Й.
- розглянуто 1 справу зазначеної категорії, вирок суду не оскаржувався.
Кримінальнепровадження № 333/4710/15-к за обвинуваченням Чиркова А.С. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 383, ч.1 ст.384 КК України. Вироком суду від 5 серпня 2015 року обвинуваченого визнано винним та призначено покарання за ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України із застосуванням ст.ст. 70,71 КК України – у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі. Вирок суду не оскаржувався.
Суддя Ярошенко А.Г.
- розглянуто 2 справи зазначеної категорії, 1 ухвала суду не оскаржувалась, 1 вирок змінено.
Кримінальне провадження № 333/4352/14-к за обвинуваченням Барінової І.В. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 383, ч.1 ст.384 КК України. Ухвалою від 20 квітня 2015 року обвинувачену було звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки та закрито провадження. Ухвала не оскаржувалася.
Кримінальне провадження № 333/2656/15-к за обвинуваченням Полянського Р.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України. Вироком від 15.06.2015 року обвинуваченого визнано винним та призначено покарання за ч.2 ст.389 КК України із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України – у вигляді 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1рік. Вироком Апеляційного суду Запорізької області від 21.09.2015 року апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задоволено частково, вирок Комунарського районного суду змінено в частині призначеного судом покарання, у зв’язку з м’якістю призначеного покарання – остаточно було призначено покарання у вигляді 1 року 5 днів обмеження волі.
З вище перелічених категорій у 2015 році було оскаржено вироків
|
КАТЕГОРІЇ
|
ОСКАРЖЕНО ВИРОКІВ
|
СКАСОВАНО
|
ЗМІНЕНО
|
БЕЗ ЗМІН
|
|
Злочини проти правосуддя
|
0
|
0
|
0
|
0
|
|
завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиве показання
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі
|
1
|
-
|
1
|
-
|
З вище перелічених категорій у 2015 році було оскаржено ухвал
|
КАТЕГОРІЇ
|
ОСКАРЖЕНО УХВАЛ
|
СКАСОВАНО
|
ЗМІНЕНО
|
БЕЗ ЗМІН
|
|
Злочини проти правосуддя
|
0
|
0
|
0
|
0
|
|
завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиве показання
|
0
|
0
|
0
|
0
|
|
ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі
|
-
|
-
|
-
|
-
|
Якість розгляду суддями вироків та ухвал
|
судді
|
ст.383-384
|
ст.389
|
|
ск.
|
зм.
|
без зм.
|
ск.
|
зм.
|
без зм.
|
|
Михайлова А.В.
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Фунжий О.А.
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Наумова І.Й.
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Піх Ю.Р.
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Боровікова А.І.
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Кулик В.Б.
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Дмитрієва М.М.
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Холод Р.С.
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Тучков С.С.
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
ГерасименкоС.Г.
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Стоматов Е.Г.
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Ярошенко А.Г.
|
-
|
-
|
-
|
-
|
1
|
-
|
|
Варнавська Л.О.
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
З вище наведених статистичних даних вбачається, що у порівнянні з 2014 роком в 2015 році кількість надходження справ цієї категорії зменшилася.
ВИСНОВОК:
Судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя при розгляді кримінальних справ з злочинів у сфері проти правосуддя дотримуються положень матеріального та процесуального права, труднощів при розгляді справ даної категорії не виникає.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя О.А. Фунжий
_03_03.png)
