Аналіз стану справ, які призупинені до розшуку підсудних чи засуджених

 АНАЛІЗ

стану справ, які призупинені до розшуку підсудних чи засуджених 

Кожний хто вчинив злочин повинен бути притягнутий до відповідальності - стаття 2 КПК України вказує на цей принцип як на одне із основних завдань  кримінального судочинства.                                       

Однак згідно даного аналізу кількість осіб які вчинили злочини і залишаються при цьому не притягнутими до відповідальності  неухильно росте. А ухилення від суду стало одним із способів ухилення від кримінальної відповідальності за скоєні злочини.

Так, в Комунарському районному суді м. Запоріжжя станом на 01.07.2010 року знаходяться 84 кримінальні справи та матеріали (46 матеріалів, по яким після постановлення вироку підсудні за поданням КВІ оголошені в розшук, в зв’язку з невиконанням вимог ст.ст. 75, 76 КК України, та 38 кримінальних справ)  провадження по яким зупинено у зв’язку з оголошенням  розшуку підсудних або засуджених. 

Найбільш поширеною причиною зупинення провадження у кримінальній справі є розшук підсудного (38 справ), 2 кримінальні справи, провадження у яких зупинено у зв`язку з тривалою хворобою підсудного. Крім того, по 2 кримінальним справам у зв`язку з призначенням експертизи розгляд відкладений до проведення експертизи.

В провадженні судді Боровікової А.І. знаходиться 5 кримінальних справ, провадження у яких зупинено у зв`язку із розшуком підсудного.

В провадженні судді Герасименко С.Г. знаходиться 6 кримінальних справ, провадження у яких зупинено, по 5 кримінальним справам у зв`язку із розшуком підсудного, по 1 кримінальній справі у зв’язку з призначенням експертизи.

1. Справа № 1-31/10 за обвинуваченням Попова А.В. за ч. 3 ст. 15, ч.  3 ст. 185 КК України надійшла до суду 11.02.2009 року. 17.03.2010 року розгляд справи зупинено у зв’язку із розшуком підсудного, 13.04.2010 року відновлено провадження по справі, 19.04.2010 року розгляд справи відкладено з призначенням психіатричної експертизи, проведення якої доручено експертам КУ "Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня". 21.04.2010 року за вих. № 3870 матеріали справи надіслані для проведення експертизи. Станом на 01.07.2010 року зазначена експертиза не проведена, має бути проведена.

В провадженні судді Дзярук М.П. знаходиться 5 кримінальних справ, провадження у яких зупинено, по 4 кримінальним справам у зв`язку із розшуком підсудного, по 1 кримінальній справі у зв’язку з тривалою хворобою підсудного.

В провадженні судді Наумової І.Й. знаходиться 4 кримінальні справи, провадження у яких зупинено у зв`язку із розшуком підсудного.

В провадженні судді Піх Ю.Р. знаходиться 12 кримінальних справ, провадження у яких зупинено, по 11 кримінальним справам у зв`язку із розшуком підсудного, по 1 кримінальній справі у зв’язку з тривалою хворобою підсудного.

В провадженні судді Якубіної В.Б. знаходиться 6 кримінальних справ, провадження у яких зупинено у зв`язку із розшуком підсудного.

В провадженні судді Ярошенко А.Г. знаходиться 3 кримінальні справи, провадження у яких зупинено у зв`язку із розшуком підсудного.

  В суді знаходяться 38 кримінальних спраа, провадження по яким зупинено в зв`язку з оголошенням  розшуку підсудних.  Провадження розшуку доручено  Комунарському РВ ЗМУ, Запорізькому РВ ЗМУ, Хортицькому РВ ЗМУ у відношенні  підсудних:

Згідно ст. 6 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”: “Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, в тому числі і про осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання”.

Згідно ст. 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”: “У кожному випадку наявності підстав  для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. На особу, яка підозрюється в підготовці або вчиненні злочину, переховується від органів розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, безвісти зникла, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа. Без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів забороняється. Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься постанова. У постанові зазначаються місце та час її складання, посада особи, яка виносить постанову, її прізвище, підстава та мета заведення оперативно-розшукової справи”.

Фактично по всім цим справам перед тим як оголосити підсудного в розшук судді були вимушені багаторазово призначати справи до розгляду, викликаючи при цьому кожен раз потерпілих, свідків, експертів, однак неявка підсудних в тому числі приводило до зривів усіх судових засідань по цим справам. А це є бездієвою витратою часу не тільки суду а і інших учасників процесу. 

Відповідно до ч. 1 ст. 148 КПК України: “запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень”.

Як встановлено вивченням перелічених вище справ відносно всіх підсудних, які ухилились від явки до суду, а в зв’язку з цим і від кримінальної відповідальності, слідчі обрали запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Залишення запобіжного заходу в вигляді підписки про невиїзд хоча безпосередньо і не заборонено законом, але виходячи з того, що органи внутрішніх справ фактично в подальшому негативно виконують свою роботу по затриманню осіб і їх розшуку це приводить до того, що вказані вироки фактично не виконуються і ці особи перебувають в розшуку роками.

Також необхідно звернути увагу не тільки на направлення постанов суду про оголошення розшуку до райвідділів а і про заведення по ним розшукових справ, а також на отримання періодично інформації про результати розшуку осіб.

В кожній вказаній кримінальній справі є запити суддів до райвідділів які проводять розшук вказаних осіб відносно заведення ними розшукових справ, відносно результатів розшуку, однак вказані запити в значній більшості посадовими особами органів внутрішній справ ігноруються. Взагалі по більшості запитів не надається жодної інформації. Це говорить про необхідність вирішення питання суддями за якими рахуються особи, що перебувають у розшуку, про реагування на такі факти та винесення окремих постанов.  

Вказані особи після постановлення по ним вироків судами області (бо справи розглядались по місцю вчинення злочинів а виконувались по місцю проживання осіб, тобто в Коммунарському районі міста Запоріжжя) порушили вимоги ст.ст. 75, 76 КК України та ухилились від виконання покладених на них вимог. Це фактично порушення засудженими вимоги періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та вимоги не змінювати місце проживання які і привели до необхідності оголошення їх в розшук.

Недоліком по цим матеріалам можна вважати ті ж вказані вище недоліки в роботі органів внутрішніх справ, та відсутність дієвого нагляду прокурорів за їх діяльністю. А саме - в більшості матеріалів відсутні відповіді від районних відділів внутрішніх справ на запити суду, в зв’язку з чим і відсутні відомості про заведення ними розшукових справ, про хід розшуку перелічених осіб.

Роблячи висновки вказаного аналізу необхідно вказати на ключові проблеми які приводять до порушення вказаного принципу кримінального судочинства про незворотність відповідальності за вчинений злочин.       

По-перше: проблема ухилення особи від суду та покарання виникає ще в період досудового слідства, де слідчі не враховуючи всіх обставин, та головне особу обвинуваченого, помилково обирають запобіжний захід, який в кінцевому випадку дає можливість особі уникнути покарання. Окрім цього слідчими при досудовому слідстві не достатньо вивчаються дані про місце проживання особи, що і стає однією із причин помилкового обрання запобіжного заходу. Так в багатьох справах взагалі відсутні довідки з місця проживання особи, дані про її місце реєстрації, чи тимчасового проживання, до справи не додаються договори найму житла, довідки про право власності на житло, та ін. Відсутній в цій частині дієвий нагляд прокурора за ходом розслідування кримінальних справ слідчими, не перевіряється достатність даних про особу, та про її місце проживання. При перевірці справи прокурором, при затвердженні обвинувального висновку недостатньо приділяється уваги відносно того чи забезпечена слідчим в ході досудового слідства неможливість ухилення обвинуваченого від суду. Чи зібрані достатні дані про особу та її місцезнаходження, і чи не ухилилась вона вже на час направлення справи до суду від досудового і судового слідства.

По-друге: необхідно вказати на неякісну роботу органів внутрішніх справ по виконанню постанов про привід перш за все підсудних. Ці постанови виконуються формально, робляться відписки для суду, а відсутність дієвого пошуку особи, в перші дні після того як особа зникла і є ще достатньо можливості зібрати необхідну інформацію про її місце перебування, веде до утруднення її подальшого розшуку.

По-третє: заведення співробітниками внутрішніх справ розшукових справ зі значними розривом в часі між отриманою ними постановою суду і часом заведення справи, або взагалі не заведення справ, що є взагалі грубим порушення законодавства і говорить про відсутність взагалі роботи по розшуку осіб, що вчинили злочини.

По-четверте: негативна робота по розшуку перелічених осіб. Цей висновок випливає з результатів розшуку, коли розшукуються особи ще з 1995 року і кількість цих осіб неухильно росте. З приведених вище прикладів (справа по обвинуваченню Сорокіна І.В., коли підсудний більше 7 років розшукувався при цьому проживаючи рядом з райвідділом, офіційно працював, одружився, в нього народилась дитина) можна взагалі зробити висновок про відсутність реального (не на аркушах паперу) розшуку, тим більше, що розшукові справи в деяких випадках навіть не заводяться. Вказане говорить і про відсутність дієвого нагляду прокурора за розшуковою роботою, яка покладена на нього в тому числі і ст. 14 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”.

Окрім цього по результату вказаного аналізу необхідно зробити також висновок, що необхідне також законодавче вирішення багатьох проблем які виникають як при обранні запобіжних заходів, при розшуку осіб.

Так, це і надання можливості суду повертати справу прокурору в зв’язку з ухиленням підсудного від суду для встановлення його місця знаходження, і надання суду права контролю та більш дієвого впливу на правоохоронні органи по виконанню ними постанов та головне вироків суду.

Тільки після позитивного вирішення в комплексі всіх перелічених проблем можливо буде говорити про вирішення ключового завдання кримінального судочинства і жодна особа котра вчинила чи вчинить в подальшому злочин не зможе ухилитись від відповідальності. Вирішення вказаних проблем також вплине і на загальний рівень злочинності адже кожен злочинець буде знати про безповоротність кримінального покарання.

Суддя Комунарського

районного     суду м.Запоріжжя                                               А.Г. Ярошенко