Узагальнення практики розгляду справ наказного провадження за 2010 рік

 УЗАГАЛЬНЕННЯ

практики Комунарського районного суду м. Запоріжжя

розгляду справ наказного провадження

в 2010 році

У цивільному судочинстві передбачається, що суди розглядають справи в порядку позовного, наказного та окремого провадження. Слід зазначити, що видача судового наказу за правилами, передбаченими розділом ІІ  ЦПК України, допускається лише у зв'язку з відносинами, спори по яким віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції. Судовий наказ, як і заочне рішення, є формами судового рішення. У зв'язку з цим є дві підстави зазначити, що судовий наказ є самостійним видом судового рішення у цивільних справах, яким завершується процесуальна діяльність суду першої інстанції. Ч. 1 ст. 95 ЦПК України зазначає, що судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Таким чином, завдання  наказного провадження – прискорення вирішення ряду вимог, пов'язаних зі стягненням з боржника грошових коштів або витребуванням майна. Задля цього закон зазначає, що судовий наказ є особливою формою судового рішення і, одночасно, має силу виконавчого документа, що підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 95 ЦПК України). Відповідно до цього особливістю провадження є те, що сторонами у ньому виступають не позивач і відповідач, а стягувач (кредитор) та боржник, хоча в деяких статтях кодекс називає стягувача заявником (як, наприклад, в ч. 2 ст. 26 ЦПК), а боржника заінтересованою особою (ч. 2 ст. 26 ЦПК). Ними можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Спрощений порядок наказного провадження обумовлюється такою особливістю, як обмеженим колом вимог, відносно яких таке провадження допустиме. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 ЦПК України.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Судове рішення у вигляді судового наказу завершує процедуру наказного провадження, яке може бути порушене лише по документально підтвердженим і безспірним вимогам, передбаченим ст. 96 ЦПК України.

Так, в 2010 році до Комунарського районного суду м.Запоріжжя всього надійшло 2150 заяв про видачу судового наказу (залишок на початок року складав 228 заяви), 1922 заяв розглянуто і видано 1623 судових наказів.  299 заяви  повернуті заявникам.

Заяв про видачу судового наказу на вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі, в 2010 році надійшло 405, та 402 розглянуті і видано 402 судових накази.

Про видачу судового наказу на вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати в 2010 році подано 1745 заяв (залишок на початок 2011 року 228 заява), 1520 заяв розглянуто і видано 1221 судових наказів. 299 заяв повернуті заявникам.

Заяв про видачу судового наказу на вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника чи на іншу вимогу в 2010 році до Комунарського суду не надходило.

В 2010 році надійшло 123 заяви про скасування судового наказу, зокрема:  про скасування судового наказу, виданого на заявлену вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі надійшло – 60 заяв (було розглянуто 54 заяви, з яких по 51 заяві судовий наказ скасовано, 3 заяви залишені без розгляду, залишок на початок 2011 року складав 6 заяв); про скасування судового наказу виданого на заявлену вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати надійшло 63 заяви (всі 63 заяв заяви були розглянуті, судові накази скасовано).

 Суд при видачі судових наказів вищезазначеною вимогою виходив, перш за все, з поняття правочину та вимог до його письмової форми. Так, відповідно до статті 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми, дво- чи багатосторонніми (договори). Згідно зі статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; якщо він підписаний його сторонами. Стаття 208 ЦК України вказує на правочини, які належить вчиняти у письмовій формі. Згідно статті 209 ЦК правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Тобто, нотаріальна форма правочину є лише однією з письмової форми правочину.

 Наприклад:

1. Заява ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за договором № ZPXRRX05310171 від 17.08.2007  року з Смирнова Юрія Юрійовича в розмірі 7 090,82 грн. Заява стягувача відповідає вимогам ст. ст. 96, 97 ЦПК України, а саме: заява про видачу судового наказу подана в письмовій формі в якій вказано:

- найменування суду, в який подається заява (Комунарський районний суд м. Запоріжжя його місцезнаходження);

- ім'я (найменування) представника заявника а також ім'я (найменування боржника їх місце проживання;

- вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

- перелік документів, що додаються до заяви;

- заява підписана представником і подана з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників;.

- до заяви, яка подається представником заявника, подано документ, що підтверджує його повноваження (довіреність);

- сплачено відповідну суму судового збору.

Суд розглядаючи вищезазначену заяву встановив, що відповідно до укладеного договору № ZPXRRX05310171 від 17.08.2007  року Смирнов Ю.Ю. отримав кредит у розмірі 1656,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 15.08.2008р. У порушення норм закону та умов договору Боржник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з чим, станом на 19.06.2009 р. у нього виникла заборгованість в сумі 7 090,82 грн., що складається: суми заборгованості за тілом кредиту – 1656,00 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 3059,42  грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором – 1315,59 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі – 245,96 грн. (підтверджується розрахунком заборгованості)., а також штрафи відповідно до умов та правил надання банківських послуг у сумі – 500,00 грн. (фіксована частина), та 313,85 грн. – (процентна складова).  Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦПК України та ч. 2 ст. 1050 ЦПК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. На основі вищевикладеного, суд керуючись ст. 526 ЦК України (сторони за договором повинні виконувати свої зобов'язання належним чином у відповідності до умов договору та у встановлений строк), ст. 629 ЦК України (договір є обов'язковим для виконання сторонами) видав судовий наказ про стягнення з Боржника заборгованості, а також судових витрат на користь Стягувача.

2. Заява ВАТ Банк  «Фінанси та кредит»» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за договором № 1-379-076ФД від 27.07.2006 року з Павленко Сергія Івановича, Федорченко Володимира Івановича в розмірі 24 468,08 грн.  Заява стягувача відповідає вимогам ст. ст. 96, 97 ЦПК України.

Суд розглядаючи вищезазначену заяву встановив, що відповідно до укладеного договору № 1-379-076ФД від 27.07.2006 року Павленко Сергій Іванович отримав кредит у розмірі 12 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,0001 % річних та щомісячну комісію у розмірі 210,00 грн.  з кінцевим терміном повернення кредиту 26.07.2009 р. У порушення норм закону та умов договору Боржник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з чим, станом на 17.07.2009 р. складає: 8096,35 грн. - заборгованість за кредитом, 4200,00 -  заборгованість з нарахованої комісії, 4554,90 грн. – пеня за прострочену комісію, 7616,83 грн. – пеня за прострочене тіло кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором. Загальна сума боргу за кредитом, несплаченими відсотками та пенею становить 24 468,08 грн. Між ТОВ «Фінанси та кредит» та Федорченко Володимиром Івановичем було укладено договір поруки № 1-1379-076П від 27.07.2006 р. Згідно договору поруки Федорченко В.І. є поручителем за Павленка С.І. за кредитним договором. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦПК України та ч. 2 ст. 1050 ЦПК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. На основі вищевикладеного, суд керуючись ст. 526 ЦПК України (сторони за договором повинні виконувати свої зобов'язання належним чином у відповідності до умов договору та у встановлений строк), ст. 629 ЦПК України (договір є обов'язковим для виконання сторонами) видав судовий наказ про стягнення з Боржника та поручителя заборгованість, а також судові витрати на користь стягувача.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.96 ЦПК України, за заявою про видачу судових наказів з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникам суми заробітної плати Комунарським районним судом м.Запоріжжя в 2010 році видано 1221 судових наказів.

Стаття 115 КЗпП передбачає, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

При розгляді заяви про видачу судового наказу з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати встановлює факт затримки нарахованої працівникові заробітної плати. Доказом цього може бути: будь-який документ, що підтверджує розмір нарахованої працівникові зарплати, зокрема довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист тощо.

 Наприклад:

- заява Ананьєва Віктора Миколайовича про видачу судового наказу з вимогою про стягнення нарахованої але не виплаченої суми заробітної плати в розмірі 1740 грн. 84 коп. з Відкритого акціонерного товариства «АТП № 12327». При розгляді вищевказаної заяви судом було встановлено, що в порушення норм  чинного законодавства, дійсно відповідачу з 01.03.2010 року по 31.05.2010 рік не виплачується нарахована заробітна плата, сума якої за вищевказаний період, відповідно довідки від підприємства становить 1740,84 грн.  Заява стягувача відповідає вимогам ст. ст. 96, 97 ЦПК України у зв'язку з чим заяву заявника було задоволено, видано судовий наказ.

- заява Марусенко Миколи Петровича про видачу судового наказу з вимогою про стягнення нарахованої але не виплаченої суми заробітної плати в розмірі 8596 грн. 50 коп. з Відкритого акціонерного товариства «АТП № 12327». При розгляді вищевказаної заяви судом було встановлено, що в порушення норм  чинного законодавства, дійсно відповідачу з лютого, травня-грудень 2009 р., січня-травень 2010 року не виплачується нарахована заробітна плата, сума якої за вищевказаний період, відповідно довідки від підприємства становить 8596,50  грн.  Заява стягувача відповідає вимогам ст. ст. 96, 97 ЦПК України у зв'язку з чим заяву заявника було задоволено, видано судовий наказ.

 Статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладений обов'язок представництва інтересів громадян в суді у випадках, визначених законом. Згідно ст. 45 ЦПК України прокурор може звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура здійснює функцію представництва у суді інтересів громадян, які неспроможні через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження.

 Наприклад:

- заява Прокурора Комунарського району в інтересах Гнедої Валентини Петрівни  про видачу судового наказу з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати в розмірі 8366 грн. 00 коп. з ЗДП «Радіоприлад».  При розгляді вищевказаної заяви судом було встановлено, що в порушення норм  чинного законодавства, дійсно відповідачу не виплачується нарахована заробітна плата, сума якої становить 8366,00 грн.  Заява стягувача відповідає вимогам ст. ст. 96, 97 ЦПК України у зв'язку з чим заяву заявника було задоволено, видано судовий наказ;

- заява Прокурора Комунарського району в інтересах Флягіна Віктора Олексійовича про видачу судового наказу з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати в розмірі 22803 грн. 00 коп. з ЗДП «Радіоприлад».  При розгляді вищевказаної заяви судом було встановлено, що в порушення норм  чинного законодавства, дійсно відповідачу не виплачується нарахована заробітна плата, сума якої станом на 18.06.2010 рік  становить 22803,00 грн.  Заява стягувача відповідає вимогам ст. ст. 96, 97 ЦПК України у зв'язку з чим заяву заявника було задоволено, видано судовий наказ.

 Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 100 ЦПК України, в 2010 році повернуто  299 заяв (по 299 заявлено вимоги, не передбачені статтею 96 ЦПК України.

 Наприклад:

- заява Закритого акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до Черпак Романа Анатолійовича про видачу судового наказу з вимогою стягнення заборгованості за кредитним договором № DNH4KP93700189 від 01.04.2006 року, в сумі 7466 грн. 71 коп. Розглянувши надані матеріали суд дійшов висновку, про необхідність відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, оскільки вже видано судовий наказ № 2-н-657/10 про стягнення з Черпак Романа Анатлійовича на користь Закритого акціонерного товариства КБ «Приватбанк» заборгованості по кредитному договору в розмірі 7466 грн. 71 коп. Враховуючи те, що є судовий наказ, між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, і керуючись за аналогією ст. 122 ЦПК України відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

 Відповідно до ст. 106 ЦПК України, при надходженні до суду заяви боржника про скасування судового наказу у встановлений законом строк, суддя одноособово протягом п’яти днів без судового розгляду і виклику сторін скасовує свій судовий наказ, про що постановляється ухвала, в якій роз'яснюється, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову. При цьому, незгода боржника з заявленими до нього вимогами означає, що він оспорює документально підтверджене право кредитора на стягнення з нього грошової суми або витребування рухомого майна. У такому випадку для суду не є важливим мотиви такої незгоди і вони не повинні з'ясовуватись, виданий судовий наказ безумовно скасовується. При скасуванні судового наказу учасники спору не викликаються, судове засідання не проводиться і суд не може входити в обговорення обставин справи, так як виникає спір про право.

Згідно ст. 106 ЦПК України, Комунарським районним судом м.Запоріжжя за заявою Боржника про скасування судового наказу  в 2010 році скасовано 123 судових наказів.

 Наприклад:

- заява Савчиної Надії Сергіївни про скасування судового наказу. 15.05.2010 року за заявою Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»  видано  судовий наказ про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 11712 грн. 00 коп. з Глебової Регіни Львівни, Пейчевої Анжели Леонівни, Савчиної Надії Сергіївни на користь ЗО КС «Довіра».  Боржник Савчина Надія Сергіївна у поданій заяві просить скасувати виданий судовий наказ, посилаючись на те, що вона не згодна з вказаними умовами у заяві, у звязку з чим 03.06.2010 року судовий наказ було скасовано.

- заява ЗДП «Радіоприлад» про скасування судового наказу. 22.06.2010 р. за заявою Прокурора в інтересах Шамченко Людмили Олексіївни видано судовий наказ про стягнення з ЗДП «Радіоприлад» нарахованої , але не виплаченої суми заробітної плати у сумі 5019 грн. 98 коп. 03.07.2010 року ЗДП «Радіоприлад»  подав заяву про скасування судового наказу, посилаючись на безпідставність заявлених  стягувачем вимог. У зв’язку з чим ухвалою від 10.07.2010 року суду судовий наказ було скасовано.

Суддя Комунарського районного

суду м.Запоріжжя                                                               Ю.Р. Піх